Якуб Кулганек
Якуб Кулганек (нар. 30 червня 1984, Мельник, Середньочеський край, Чехословацька СР)[4] — чеський політик і державний діяч, міністр закордонних справ Чехії з 21 квітня до 17 грудня 2021 року в другому уряді Андрея Бабіша. З лютого до листопада 2014 року обіймав посаду заступника міністра оборони Чехії, з 2014 до 2016 року був заступником міністра закордонних справ, а з червня 2018 року до квітня 2021 року був заступником міністра внутрішніх справ Чехії. Член Чеської соціал-демократичної партії.
| Якуб Кулганек | |
|---|---|
| чеськ. Jakub Kulhánek | |
 | |
| 15-й міністр закордонних справ Чехії | |
| 21 квітня 2021 — 17 грудня 2021 | |
| Прем'єр-міністр | Андрей Бабіш |
| Попередник | Ян Гамачек |
| Наступник | Ян Ліпавський |
| Народився |
30 червня 1984[1][2] (39 років) Мельник, Чехословаччина[2][3] |
| Відомий як | політик |
| Країна | Чехія |
| Alma mater | Карлів університет і Джорджтаунський університет |
| Політична партія | Чеська соціал-демократична партія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
2004 року здобув середню освіту в Гімназії над Штолоу в Празі.[5] 2008 року здобув ступінь бакалавра міжнародних відносин на факультеті соціальних наук Карлового університету. Закінчив навчання, захистивши бакалаврську дисертацію з Придністров'я.[6] Він також здобув ступінь магістра в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні,[7] де вивчав Росію.[8]
З 2008 до 2011 рік був аналітиком неурядової неприбуткової організації «Асоціація з міжнародних відносин», з червня 2013 року до березня 2015 року він був членом Ради директорів АМО. Він також працював науковим співробітником у Центрі аналізу європейської політики.[8] Як аналітик він зосередився на пострадянському регіоні, зокрема вивчав відносини Росії з НАТО та з ЄС та російські відносини з окремими пострадянськими державами.
Якуб Кулганек проживає в місті Мельник, у тому ж, у якому народився.[9][10] Він неодружений.
Політична кар'єра ред.
Із 2013 до 2017 року працював парламентським радником тодішнього спікера Палати депутатів парламенту Чехії Яна Гамачека, а з лютого до листопада 2014 року був заступником міністра оборони Чехії Мартіна Стропніцького. Він також був радником прем'єр-міністра Богуслава Соботки.
З листопада 2014 року був заступником міністра закордонних справ Чехії Любомира Заоралека, відповідальним за політику безпеки та багатосторонні відносини. Йому довелось полишити міністерство в травні 2016 року через те, що він не пройшов процедуру відбору, під час якої мав довести, що є достатньо компетентним для зайняття посади, відповідно до Закону про державну службу. Крім того, його звільнення супроводжувалось сумнівами в результатах його екзамену з російської мови (посада, яку він обіймав, вимагала знання щонайменше двох іноземних мов). Замість того, щоб безкоштовно скласти цей екзамен в Чернінському палаці, він полетів до Києва. Тому результати цього екзамену ставились під сумнів.[11][12]
Після залишення ним Міністерства закордонних справ, він працював зовнішнім консультантом у китайській компанії «CEFC Europe», де, за його власними словами, він займався аналізом інвестиційних проєктів та регуляторного середовища в ЄС. У червні 2018 року він став політичним заступником міністра внутрішніх справ Чехії Яна Гамачека.[13]
Кандидатура на виборах ред.
На виборах до Європарламенту 2019 року він балотувався від Чеської соціал-демократичної партії, однак йому не вистачило голосів, щоб стати членом Європарламенту.[9] На регіональних виборах 2020 року він балотувався від ЧСДП до Крайової ради Середньочеського краю, однак і там йому не вдалося перемогти.[10]
Міністр закордонних справ Чеської Республіки ред.
Після звільнення міністра закордонних справ Чехії Томаша Петржичека в квітні 2021 року та відхилення кандидатури Любомира Заоралека на цю посаду, ЧСДП висунула його на посаду міністра закордонних справ Чеської Республіки. 15 квітня 2021 року він зустрівся з президентом Чехії Мілошем Земаном, який 21 квітня 2021 року призначив його міністром.
Примітки ред.
- ↑ https://www.transparency.cz/vlada-hleda-noveho-superurednika-ti-vola-po-nestrannem-a-silnem-kandidatovi/
- ↑ а б https://www.vlada.cz/cz/clenove-vlady/jakub-kulhanek-187862/
- ↑ https://drive.google.com/file/d/1m5cr2uKgDUCM5MeQFQFVMRQjDvF9dRpF/view — С. 7.
- ↑ Kdo je kdo v sekretariátu - Rada bezpečnosti. Т. X., № 2. 11. prosince 2004. с. 7. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Na slovíčko s Jakubem Kulhánkem, bývalým velvyslancem Kanady, USA a Ruska na PMUN. Т. X., № 0. 20. srpna 2004. с. 2—3. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ KULHÁNEK, Jakub. Rusko a podněsterský konflikt. Praha, 2008. Bakalářská práce. Univerzita Karlova, Fakulta sociálních věd, Katedra ruských a východoevropských studií. Vedoucí práce Zilynskyj, Bohdan. (чес.)
- ↑ Náměstkem ministra vnitra se stal Jakub Kulhánek, ředitelem kabinetu Karel Kortánek. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ а б PRAŽSKÝ STUDENTSKÝ SUMMIT. Průvodce Summitem. 6. — 9. března 2009. Asociace pro mezinárodní otázky. (чес.)
- ↑ а б Volby do Evropského parlamentu konané na území České republiky ve dnech 24.05. – 25.05.2019, Jmenné seznamy, Strana: Česká strana sociálně demokratická, Výběr: všichni platní kandidáti dle poř. čísla, Výběr kandidátní listiny (strany). Český statistický úřad. 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 24 квітня 2021. (чес.)
- ↑ а б Volby do zastupitelstev krajů konané dne 2.10. – 3.10.2020, Jmenné seznamy, Kraj: Středočeský kraj, Kandidátní listina: Česká strana sociálně demokratická, Výběr: všichni platní kandidáti dle poř. čísla. Český statistický úřad. 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021. (чес.)
- ↑ Pochybnosti kolem zkoušky z ruštiny i spolupráce s Čínou. Kdo je adept na ministra zahraničí Kulhánek?. iROZHLAS.cz. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. (чес.)
- ↑ Z vedení Zaorálkova úřadu zmizí sociální demokraté. Respekt.cz. 6 травня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано =16 квітня 2021. (чес.)
- ↑ Přehled členů vlád, ministrů a jejich náměstků od listopadu 1989 do dubna 2020. Poslanecká sněmovna PČR. 2020-07. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021. (чес.)