Яковець Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Якове́ць — український воєначальник, генерал-майор. Начальник інженерних військ — начальник управління інженерних військ Командування Сил підтримки Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, що відзначився під час АТО та російського вторгнення в Україну в 2022 році. Командувач Сил підтримки Збройних Сил України (04.03.2024 — 26.04.2024)[1][2]. Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (з 26.04.2024 — по т.ч.).
Олександр Яковець Яковець Олександр Васильович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Національність | українець | ||||||
Alma Mater | КПВВІКУ | ||||||
Військова служба | |||||||
Приналежність | Україна | ||||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||||||
Рід військ | Інженерні війська | ||||||
Війни / битви | |||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Життєпис
ред.У 1993 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерну командне училище[3].
З 1993 по 2009 рік Олександр Яковець обіймав такі посади: командира інженерно-саперного взводу, командира роти механізованої дивізії Північного оперативно-територіального командування, командира окремого інженерно-саперного батальйону та начальника інженерної служби дивізії[3][4].
З 2009 по 2018 — командир 91-го окремого полку оперативного забезпечення (до 2014 — 91-го інженерного полку)[3][5][6][7].
Під час війни на сході України виконував чимало бойових завдань щодо влаштування мінно-вибухових загороджень першого рубежу оборони. Також під його керівництвом проводилися операції з розмінування місцевості та фортифікаційні обладнання другого рубежу оборони в Донецькій області. Керував створенням керованих вузлів загороджень, ці завдання проводилися під постійним обстрілом російських сил.
У 2018—2020 роках — начальник управління логістики — заступник начальника штабу оперативного командування «Схід»[8].
З 19 лютого 2020 року Яковець був начальником інженерних військ — начальником управління інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ[3][9][10][11][12].
З 4 березня 2024 року — командувач Сил підтримки Збройних Сил України, замінив на цій посаді Дмитра Герегу[13].
26 квітня 2024 року призначений Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту[14][15].
Військові звання
ред.- Старший лейтенант[4]
- Полковник[5]
- Бригадний генерал (6 грудня 2022)[10]
- Генерал-майор (23 серпня 2024)[16]
Нагороди
ред.- Орден Богдана Хмельницького II ст. (2 листопада 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[17];
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (15 вересня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[18];
- Орден «За мужність» III ст. (4 грудня 1996) — за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у виконанні військового обов'язку[4];
- Орден Данила Галицького (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України[5].
Примітки
ред.- ↑ Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ, Укрінформ, 04.03.2024
- ↑ Зеленський звільнив командувача Сил підтримки ЗСУ, Укрінформ, 26.04.2024
- ↑ а б в г Красота, Ігор Васильович (2020). Інженерні Війська Збройних Сил України: Розбудова та Застосування (1992–2018 рр.) (PDF) (Дипломна робота). Науково-Дослідний Центр Гуманітарних Проблем Збройних Сил України Національного Університету Оборони України імені Івана Черняховського. Процитовано 18 листопада 2023.
- ↑ а б в Указ Президента України від 4 грудня 1996 року № 1157/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За мужність"»
- ↑ а б в Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1101/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ ПАНТОНЕРИ ШЛІФУЮТЬ ВИУЧКУ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ. oht.sm.gov.ua. Охтирська районна державна адміністрація. 12 березня 2013. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ ВЕРТІЛЬ, Олександр (27 листопада 2015). Перемогу наближають чорнороби війни. Урядовий кур'єр. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Вдячність за службу. ВТО «Орден». 02 квітня 2020. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Інженерну бригаду ЗСУ посилять загоном штурму та розгородження. Мілітарний (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
- ↑ а б Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 843/2022 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Служба зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки ЗС України. (31 березня 2021). Вчили обладнувати підривні поля та екіпірувати саперів (укр.). Голос України. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Президент України відвідав один із центрів підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії та ознайомився з новітніми зразками артилерійського й інженерного озброєння. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 3 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Зеленський змінив командувача Сил підтримки ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 26 березня 2024 року № 246/2024 «Про призначення О.Яковця Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту»
- ↑ Зеленський призначив нового голову Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. 26.04.2024
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №586/2024. Президент України. Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 2 листопада 2023 року № 723/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
ред.Інтерв'ю
ред.- «Інженерна підтримка військ іноді відіграє основну роль для успіху операцій» — бригадний генерал Олександр Яковець // armyinform.com.ua, 24 грудня 2022