Ядебузен (нім. Jadebusen) — затока у південно-східній частині Північного моря, розташована між півостровом Бутьядінген та Східно-Фризьким півостровом, де знаходиться Вільгельмсгафен, що утворює найпівденнішу частину більшої Гельголандської затоки. Раніше він був відомий просто як Яде (нім. Jade) або Ягде (нім. Jahde). Через дуже низький надходження прісної води його класифікують як затоку, а не як естуарій річки.

Ядебузен
Вигляд на бухту Ядебузен
Бухта Ядебузен
Координати: 55°28′38″ пн. ш. 8°12′03″ сх. д. / 55.47722° пн. ш. 8.20083° сх. д. / 55.47722; 8.20083
Частина відПівнічне море
МореПівнічне море
Прибережні країниНімеччина Німеччина
* Нижня Саксонія
* Шлезвіг-Гольштейн
РегіонНижня Саксонія
Площа193 км
Максимальна глибина18,5 м
Вливаються
  • Яде
  • Міста та поселенняВільгельмсгафен, Фарель
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames2895479
    У проєкті OpenStreetMapr3108697  ·R
    Ядебузен. Карта розташування: Земля
    Ядебузен
    Ядебузен
    Ядебузен (Земля)
    Мапа
    CMNS: Ядебузен у Вікісховищі

    Подібно Доларту, Ядебузен є результатом морської повені під час штормових нагонів у Середні віки, чому сприяло не тільки підвищення рівня моря, а й діяльність людей, що були тут раніше, заради видобутку торфу в якості палива, а також як джерела солі та як добрива.

    Ядебузен досяг свого максимального розширення завдяки трьом штормовим нагонам, що сталися один за одним: 26 вересня 1509, 9 вересня 1510 і 16-17 січня 1511. Після цього його західна заплава, Чорний брак, сягала далеко вглиб країни. Назва була дана через темний колір води, в основі якої лежав заболочений ґрунт. Пройшло близько століття, перш ніж більша частина території, затопленої цими рукавами, повернулася під пасовища та орні землі. З початку XVI століття було побудовано кілька гребель проти штормових припливів та утримання орних земель. Головна дамба, Еллензер-Дамм, була побудована між 1596 і 1615 роками графством Ольденбург, ще до того, як було успішно досягнуто згоди з протидіючим графством Східна Фризія.

    Див.також

    ред.

    Примітки

    ред.

    Джерела

    ред.
    • Günther Lang, Bundesanstalt für Wasserbau: Ein Beitrag zur Tidedynamik der Innenjade und des Jadebusens.(нім.)
    • Karl-Ernst Behre: Die Geschichte der Landschaft um den Jadebusen, Brune-Mettker GmbH, Wilhelmshaven 2012, ISBN 978-3-941929-02-9(нім.)