Яан Юнґ (ест. Jaan Jung, 18 листопада 1835, селоІмавере, Ліфляндська губернія (нині волость Імавере, повітЯрвамаа, Естонія) - 26 червня 1900, селоІмавере, Ліфляндська губернія, нині волость Імавере, повіт Ярвамаа, Естонія) — видатний естонський культурно-громадський діяч, історик, біограф, археолог іфольклорист, публіцист, музикант, перекладач, автор підручників.

Яан Юнґ
Jaan Jung
Jung Jaan S.jpg
170px
Народився 18 листопада 1835(1835-11-18)
Імавере, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині волость Імавере, повітЯрвамаа, Естонія
Помер 26 червня 1900(1900-06-26) (64 роки)
Імавере, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині волость Імавере, повітЯрвамаа, Естонія
Громадянство Естонія
Діяльність культурно-громадський діяч, історик, біограф, археолог, фольклорист, публіцист

БіографіяРедагувати

Яан Юнґ був простим повітовим шкільним учителем і археологом-аматором.

У другій половині XIX століття він за допомогою активного листування ініціював широку кампанію із загальної інвентаризації і каталогізації пам'яток старовини в Естонії, став організатором руху естонців з їх виявлення в країні.

В результаті цього йому вдалося каталогізувати майже 500 пам'яток естонської історії. Найважливіші з них, Юнґ почав публікувати в «Muinasaja teadus eestlaste maalt» (перший список пам'ятників вийшов у 1898, 1899 і посмертно в 1910).

Це стало першим кроком у розвитку естонської археології.

Збирав дані про відомі камені свого краю, у 1910 посмертно була опублікована книга Яана Юнга «Наука про давній час естонської землі», в якій він описав ряд монолітів, виявлених в Естонії.

Разом з Матіасом Йоганом Ейсеном (1857-1934) і Оскаром Калласом (1868-1946) був ініціатором заходу зі збору народної музики. До сьогоднішнього дня Естонський архів фольклору в Тарту зберігає одну з найбільших світових колекцій фольклористики.

Займався перекладами. Ним, наприклад, перекладена рідною мовою «Хроніка Лівонії» Генріха фон Леттланда, що описує історичні події в Лівонії і оточуючих країнах в період з 1180 по 1227 рік.

Співпрацював з багатьма естонськими газетами. Грав на органі.

Був членом Вченого Естонського товариства і Фінського товариства старовини (Suomen Muinaismuisto-Yhtiö).

Праці Яана Юнґа знаходяться зараз в Естонському музеї літератури.

Похований на цвинтарі Піліствере.

Вибрана бібліографіяРедагувати

  • Eesti rahwa wanast usust, kombedest ja juttudest. Tartu: H. Laakmann, 1879.
  • Halliste ja Karksi kirikute ja kihelkondade ajalugu: Halliste kiriku 25-aastase juubileumi mälestuseks 29. Okt. 1892. Tartu, 1893.
  • Jutustused Türgi sõaplatsist 1877. Viljandi, 1877.
  • Järwa maa ja Paide lossi ja linna aja loust. Tartu: H. Laakmann, 1879.
  • Liiwimaa kuningas Magnus ja Wene Zaar Joann Wassiljewitsh IV, ehk, tükike Wene- ja Läänemere maade ajalugust aastast 1530 kunni 1584. Tartu: H. Laakmann, 1874.
  • Liiwlaste würst Kaupo, ja sõdimised tema päewil, kui ka Liiwi rahwast ja nende kadumisest siin maal. Tartu: H. Laakmann, 1876.
  • Mönda Isamaa wanust aegust. Tartu: H. Laakmann, 1874.
  • Nurmegunde maa ja Põltsama lossi ja linna aja loust. Tartu: H. Laakmann, 1879.
  • Rootslaste wäljarändamine Hiiomaalt aastal 1781, ja teiste Eestimaal elawa Rootslaste loust aastast 1345 kunni 1800. Tartu: H. Laakmann, 1875.
  • Sakala maa ja Wiliandi lossi ja linna aja loust : lõpetuses mõned Wiliandi maa rahwa wanad jutud. Tartu: H. Laakmann, 1878.
  • Sõda Wolmari linna al ja Rakwere linna õnnetu kadumine. Tartu: H. Laakmann, 1876.
  • Õntsa dr. Martin Luteruse elu lugu : Luteruse 400 aastase sündmise pääwa mälestuseks. Tartu : H. Laakmann, 1883.
  • Muinasaja teadus Eestlaste maal. I(II) osa : kohalised muinasaja kirjeldused Liiwimaalt, Pernu ja Wiljandi maakonnast. Tallinn: Artsturm, 2000.
  • Läti Hendriku Liiwi maa kroonika ehk Aja raamat. Alguskirja järele välja annud J. Jung. 4 vihikut. Tartu: H. Laakmann, 1881—1884.

ПосиланняРедагувати