Юсуф Ідріс (араб. يوسف إدريس‎; 19 травня 1927, Бейрум — 1 серпня 1991, Каїр, Єгипет) — єгипетський письменник, новеліст, публіцист, критик, есеїст[1].

Юсуф Ідріс
يوسف إدريس
Youssef idriss.jpg
Народився 19 травня 1927(1927-05-19)
Бейрум, Королівство Єгипет
Помер 1 серпня 1991(1991-08-01) (64 роки)
Єгипет Каїр, Єгипет
·гострий інфаркт міокарда
Країна Flag of Egypt.svg Єгипет
Національність єгиптянин
Діяльність письменник
Alma mater Каїрський університет
Мова творів арабська
Напрямок реалізм
Жанр новела
Magnum opus Al-Farāfīrd і A House of Fleshd
Нагороди

CMNS: Юсуф Ідріс у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Родина та дитинствоРедагувати

Юсуф Ідріс народився 19 травня 1927 року в Бейрумі, провінція Шаркійя, в родині Алі Ідріса, управителя маєтку паші. Родина Алі Ідріса складалася з двох його дружин та сімох дітей — двох дівчат та п'ятьох хлопчиків, серед яких Юсуф був старшим. Мати майбутнього письменника, за його словами, була суворою та владною жінкою, яка тримала дітей у строгості та карала за найменшу провину. Пізніше риси матері знайшли відображення в образі Туфахи з оповіді «Випадок».

Коли Юсуф сягнув шкільного віку, його відправили на навчання у початковій школі в село до батьків матері. Навчання у середній школі проходило вже в місті Дам'ят, де Юсуф жив на зйомній квартирі разом із своїм дев'ятирічним братом. Саме у цей період майбутній письменник познайомився з арабськими перекладами творів європейських авторів, що у визначило у майбутньому стиль автора[2].

Дорослі роки життяРедагувати

У 1945 році вісімнадцятирічний Юсуф вступив до Каїрського університету на факультет медицини, де одразу включився в політичну діяльність. У 1946 році був створений Національний комітет робочих та студентів, який ставив собі за мету боротьбу з режимом Фарука І. Юсуф Ідріс вступив до комітету у тому ж році, у 1951 його було обрано секретарем виконавчого комітету Каїрського університету зі збройної боротьби.

Разом з політичною діяльністю Ідріс почав займатися і літературою. Він вступив до літературного гуртка при факультеті, де познайомився з Салахом Хафезом та Мустафою Махмудом (перший згодом став відомим журналістом, другий — письменником та філософом), під впливом яких пише перші оповідання.

Після закінчення університету Ідріса розподілено лікарем-інтерном у найстарішу каїрську державну лікарню Каср аль-Айні, де він працював у 1959—1960 рр. Ідріс продовжував керувати літературною сторінкою «Роз аль-Юсуф» та брав участь у русі прихильників миру, який виник в Єгипті у 1950 р. У 1953 році як секретар єгипетської делегації він поїхав до Відня на конгрес прихильників миру. Після конгресу мандрував Європою, відвідуавав Угорщину, Чехословаччину, НДР. Повернувшись до Єгипту, знайшов своє місце в лікарні зайнятим і влаштувався на роботу у відділ охорони здоров'я каїрського муніципалітету[3].

У серпні 1954 року Ідріса заарештували за звинуваченням у комуністичній діяльності на тринадцять місяців. Під тиском він відмовився від своїх політичних поглядів.

Помер 1 серпня 1991 року.

Особисте життяРедагувати

Був одружений, мав трьох дітей.

Літературна творчістьРедагувати

Перша оповідь Ідріса «Прокляття гори» була надрукована у 1950 році в літературному журналі «Роз аль-Юсуф», який згодом запропонував молодому автору завідувати літературною сторінкою. Твори Ідріса почали з'являтися в газетах «ал-Малйун», «ал-Мисрі» та журналі «аль-Катіб»[4]. У 1954 році вийшла друком перша збірка новел «Найдешевші ночі». Після цього про нього заговорили як про засновника нової школи в єгипетській новелістиці[5].

Згодом, з кінця 1950-х років, у творчості письменника простежується спад революційного накалу по відношенню до внутрішньоєгипетських проблем та підтримка офіційної лінії уряду. У 1956 році вийшла друком його збірка «Республіка Фархат», у 1957 — «Герої», «Дві п'єси» та збірка новел «Хіба не так?», а у 1959 — повість «Гріх». З 1973 по 1982 працював у газеті «аль-Ахра».

БібліографіяРедагувати

  • "Найдешевші ночі» (1954)
  • «Чи не так?» (1957)
  • «Король бавовни» (1957)
  • «Справа честі» (1958)
  • «Гріх» (1959)
  • «Біла» (1959)
  • «Чорний солдат» (1962)
  • «Фарфури» (1964)
  • «Земна комедія» (1966)
  • «Сирена» (1969)
  • «Третій рід» (1970)
  • «Дім плоті» (1971)

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://data.bnf.fr/12004276/yusuf_idris/
  2. «Юсуф Идрис» / В. Н. Кирпиченко; Москва: Наука, 1980. с. 24-29
  3. «Юсуф Идрис» / В. Н. Кирпиченко; Москва: Наука, 1980. с. 36
  4. Феллах в литературе Египта / М. Ш. Хусейн-Заде; Душанбе, 1973. с 129
  5. «Юсуф Идрис» / В. Н. Кирпиченко; Москва: Наука, 1980. с. 30-34