Юстіна Софія Барбі-Мюлінгенська

княгиня-консорт Східної Фрізії

Юстіна Софія Барбі-Мюлінгенська (нім. Justine Sophie von Barby und Mühlingen), (нар. 14 квітня 1636 — пом. 12 серпня 1677) — графиня Барбі-Мюлінгенська з роду Арнштайнів, донька графа Барбі-Мюлінгену Альбрехта Фрідріха та графині Дельменгорстської Софії Урсули, дружина князя Східної Фризії Енно Людвіга.

Юстіна Софія Барбі-Мюлінгенська
нім. Justine Sophie von Barby und Mühlingen
1-а княгиня-консорт Східної Фризії
Початок правління: 3 листопада 1656
Кінець правління: 4 квітня 1660

Попередник: Юліана Гессен-Дармштадтська
(як графиня-консорт)
Наступник: Крістіна Шарлотта Вюртемберзька

Дата народження: 14 квітня 1636(1636-04-14)
Місце народження: Рудольштадт, Шварцбург-Рудольштадт
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 12 серпня 1677(1677-08-12) (41 рік)
Місце смерті: Берум, Східна Фризія, Священна Римська імперія
Поховання Cirksena mausoleum in Aurichd
Чоловік: Енно Людвіг
Діти: Юліана Луїза, Софія Вільгельміна
Династія: Арнштайни, Кірксена
Батько: Альбрехт Фрідріх
Мати: Софія Урсула Дельменгорстська

Біографія

ред.

Народилась 14 квітня 1636 року у Рудольштадті. Була другою дитиною та другою донькою в родині графа Барбі-Мюлінгену Альбрехта Фрідріха та його дружини Софії Урсули Дельменгорстської, які укривалися при дворі графа Шварцбург-Рудольштадту Людвіга Ґюнтера від лихоліть Тридцятирічної війни. Новонароджена мала старшу сестру Крістіну Єлизавету, згодом з'явились молодші — Емілія Юліана й Антонія Сибілла та брат Август Людвіг.

 
Портрет Енно Людвіга близько 1750 року

У віці 5 років втратила батька, наступного року залишилась круглою сиротою. Виховувалась при дворі графа Ольденбургу Антона Ґюнтера.

У віці 20 років стала дружиною 24-річного князя Східної Фризії Енно Людвіга. Перед цим наречений був заручений з принцесою Генрієттою Катериною Оранською, однак та розірвала заручини. Після відвідин князем ольденбурзького двору, швидко було домовлено про весілля з вихованицею графа.[1] Вінчання пройшло 3 листопада 1656 року. Енно Людвіг отримав добру освіту у кількох європейських країнах, однак його змальовували як ледачого й обмеженого юнака.[2] Протягом короткого шлюбу у подружжя народилися дві доньки:

  • Юліана Луїза (1657—1715) — взяла таємний шлюб із гамбурзьким пастором Йоакімом Моргенвеком;
  • Софія Вільгельміна (1659—1698) — дружина герцога Ельсу Крістіана Ульріха, мала єдину доньку, яка не залишила нащадків.

4 квітня 1660 Енно Людвіг загинув на полюванні. Після смерті чоловіка Юстіна Софія з дітьми переїхали до Берумського замку. Решта її життя пройшла у суперечках про спадщину із князівською родиною Кірксени.[3]

Померла 12 серпня 1677 року. Була похована у мавзолеї родини Кірксена в Ауриху.[4]

Генеалогія

ред.
Вольфганг I
 
Агнеса Мансфельдська
 
Альбрехт VII
 
 
Юліана Нассау-Ділленбурзька
 
 
Антон I
 
Софія Саксен-Лауенбурзька
 
Генріх Брауншвейг-Даннеберзький
 
Урсула Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йост II
 
 
 
 
 
Софія Шварцбург-Рудольштадтська
 
 
 
 
 
Антон II
 
 
 
 
 
 
Сибілла Єлизавета Брауншвейг-Данненберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт Фрідріх Барбі-Мюлінгенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Урсула Дельменгорстська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юстіна Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. Onno Klopp: Geschichte Ostfrieslands, Hannover 1854–1858. Band 2 (1570–1751). стор. 351.
  2. Walter Deeters. Enno Ludwig. Biographisches Lexikon für Ostfriesland [1] (нім.)
  3. Silke Arends. Eine Liebe in Hamburg: Über die Grabsteine von Juliane Louise Prinzessin von Ostfriesland und Harbert Dirk Harberts auf dem Ohlsdorfer Friedhof. 2016. [2] (нім.)
  4. Мавзолей Кірксена в Ауриху [3] [Архівовано 27 січня 2022 у Wayback Machine.]

Література

ред.

Посилання

ред.