Юси́в (лат. modus iussivus, від iubeo — «наказую», «командую») — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання[1], наказ, прохання[2], звернені до 3-ї особи[3]. В українській мові утворюється аналітично: Хай живе! Хай він підійде!

Як окрема категорія юсив виділяється у семітських, кушитських[4] і папуаських мовах.

Деякі автори називають «юсивом» також гортатив — вираження спонукання, адресоване в тому числі до самого мовця, тобто до 1-ї особи множини[5].

У мовах світуРедагувати

  • Естонська: Poisid ärgu .jooksku! — «Хай хлопчики не бігають!»
  • Фінська: Lukekoon hän tämä kirja! — «Хай він читає цю книжку!»

ПриміткиРедагувати