Юрковець Ігор Володимирович

Юрковець Ігор Володимирович
Юрковець Ігор Володимирович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	13 червня 1993; Малі Сорочинці
Смерть	29 серпня 2014 (21 рік); Новокатеринівка
Поховання	Краснопільський цвинтар
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Війська зв'язку
Формування	121 ОБрЗ
Війни / битви	Війна на сході України; • Бої за Іловайськ
Нагороди та відзнаки
	На державному рівні не вшанований

І́гор Володи́мирович Юркове́ць (нар. 13 червня 1993 — пом. 29 серпня 2014) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1993 року в селі Малі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.

В часі війни — начальник радіостанції, 121-ша окрема бригада зв'язку.

29 серпня 2014-го їхав на БТРі зв'язку № 004 перед «УАЗ»-ом полковника Кифоренка. Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом біля Новокатеринівки: БТР підбили зі «Шмеля» російські десантники з відстані 30 метрів, Євген Солодовник та Ігор Юрковець не змогли евакуюватись, згоріли у ньому.^[1]

30-го серпня у місці обстрілу працювала група Червоного Хреста, змогли забрати тіло майора Якова Губи — встиг недалеко відстрибнути із підбитого БТР, тіло було на землі. Співробітники Червоного Хреста не змогли підступитись до розпеченого від вогню БТРа. 12 вересня пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») дістали з БТРа останки загиблих вояків, привезли до моргу дніпропетровської 4-ї міської лікарні.

Упізнаний за тестами ДНК^[2]. Але батьки відмовляються визнавати результати експертизи.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Примітки

Джерела

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пан капелан, або як сибіряк став українським священиком та волонтером

[2] Загиблі, ексгумовані у вересні 2014 року пошуковцями Місії «Евакуація-200»

[1]

[2]