Юліу Хоссу

румунський греко-католицький єпископ, кардинал

Юліу Хоссу (рум. Iuliu Hossu; 30 січня 1885, Мілаш — 28 травня 1970, Бухарест) — румунський греко-католицький єпископ єпархії Клуж-Ґерли (1917—1970), громадсько-політичний діяч, кардинал. Блаженний.

Блаженний
Кардинал in pectore
Юліу Хоссу

рум. Iuliu Hossu
Єпископ Клуж-Ґерли
3 квітня 1917 — 28 травня 1970
Обрання: 21 квітня 1917
Церква: Румунська греко-католицька церква
Попередник: Васіле Хоссу
Наступник: Ґеорґе Ґуціу
 
Альма-матер: II. Rákóczi Ferenc Roman Catholic High Schoold, Saint Basil College, Blajd і Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри
Діяльність: клерик, Romanian Greek-Catholic bishop
Національність: румун
Народження: 30 січня 1885(1885-01-30)
Мілаш
Смерть: 28 травня 1970(1970-05-28) (85 років)
Бухарест
Похований: цвинтар Беллу
Священство: 27 березня 1910
Єп. хіротонія: 4 грудня 1917
Проголошений: 5 березня 1973
Призначений: 28 квітня 1969 in pectore
Папою: Павлом VI

Нагороди:

Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа

CMNS: Юліу Хоссу у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Ієрейське рукоположення отримав 27 березня 1910 року в Римі з рук єпископа Васіле Хоссу. У 1911—1914 роках виконував наступні обов'язки: протоколіст, архівіст, бібліотекар і секретар єпископа Ґерли. Під час Першої світової війни був капеланом румунських вояків у австро-угорській армії; нагороджений офіцерським хрестом ордена Франца Йосифа[2].

Єпископ

ред.

21 квітня 1917 був призначений єпископом Ґерли візантійсько-румунського обряду. 4 грудня 1917 року прийняв єпископську хіротонію в Блажі з рук архієпископа Віктора Міхали де Апша, архієпископа Фаґараша і Альба-Юлії.

5 червня 1930 року ім'я єпархії було змінено на Клуж-Ґерла і він переїхав до міста Клуж. З 19 липня 1930 по 31 січня 1931 року апостольський адміністратор єпархії Марамурешу. 16 вересня 1936 року призначений асистентом Папського Трону. З 29 серпня 1941 по 1947 рік апостольський адміністратор єпархії Ораді. Оскільки він виступав проти планів уряду щодо відлучення греко-католицької церкви від Святого Престолу, то 28 жовтня 1948 року був змушений залишити свою єпархію. У 1948—1964 роках перебував в ув'язнені в Джилаві, Драгославелі, Сигіті і Ґерлі. У 1964—1970 роках був ув'язнений у монастирі Моара Сарача поблизу Бухареста.

Кардинал

ред.

На консисторії 28 квітня 1969 року папа Павло VI підніс його до гідності кардинала in pectore. Публічно Павло VI оголосив його ім'я на консисторії 5 березня 1973 року, вже після його смерті.

У травні 1970 року, через поганий стан здоров'я, Юліу Хоссу був переведений в лікарню Колентіна в Бухаресті і там помер 28 травня 1970 року. Похований на католицькому кладовищі в Бухаресті.

Беатифікаційний процес

ред.

19 березня 2019 року папа Франциск уповноважив Конгрегацію в справах святих оприлюднити декрет про визнання мученицької смерті греко-католицьких румунських єпископів Валеріу Траяна Френціу, Васіле Афтеніє, Йоана Сучіу, Тита Лівіу Кінезу, Йоана Белана, Александру Русу і Юліу Хоссу, «вбитих з ненависті до віри в різних місцевостях Румунії між 1950 і 1970 роками»[3].

25 березня 2019 року було підтверджено, що Папа Франциск беатифікує Хоссу та інших прелатів 2 червня під час Літургії на полі Свободи в Блажі[4].

Проголошений блаженним 2 червня 2019 року папою Франциском під час Святої Літургії в місті Блаж[5].

Примітки

ред.
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918) [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — S. 1657.
  3. Мучеництво румунських єпископів та інші декрети Конгрегації святих - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 19 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  4. Pope to beatify martyrs, visit Marian shrine on trip to Romania. National Catholic Reporter (англ.). 25 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  5. Папа проголосив блаженними румунських греко-католицьких єпископів - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 2 червня 2019. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.

Посилання

ред.