Вікіпедія

Ювілейний парк (Кременчук)

Парк «Слави»  — парк у Кременчуці. Парк розташований лівому березі Дніпра, на заході межує з Придніпровським парком та за задумом спочатку був його другою чергою.

«Слави»
англ. «Slavy»
Вид на Бульвар Українського Відродження (здалеку видно МПК)
49°03′31.3″ пн. ш. 33°24′34.2″ сх. д. / 49.058694° пн. ш. 33.409500° сх. д. / 49.058694; 33.409500
Типпейзажний парк
Статуспам'ятка садово-паркового мистецтва[1]
Відкрито1967 рік[1]
Площа18 га[1]
Країна Україна
РозташуванняКременчук,
на південному сході від Центру
«Слави». Карта розташування: Україна
«Слави»
«Слави»
«Слави» (Україна)
Мапа
CMNS: Ювілейний парк у Вікісховищі

Закладення парку в 1967 році було присвячена до 50-річчя Радянської влади. На його території встановлено пам'ятний знак на честь закладки парку. Парк створено в ландшафтному стилі. Було висаджено 18 тисяч дерев і кущів. З 1975 року парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва.

На місці сучасного парку до Другої світової війни розташовувалася Кременчуцька суконна фабрика[2], а також житлові будинки. Під час війни місто було знищено на 97 відсотків[3], фабрика і практично всі будівлі були зруйновані.

Історія

ред.

Парк у радянський період

ред.

Парк було закладено у 1967 році, на честь 50-річчя радянської влади. Подібні парки були розбиті в багатьох містах СРСР. Спочатку замислювався як друга черга закладеного в 1959 році Придніпровського парку, однак в підсумку отримав власне ім'я, «Ювілейний»[4]. Особливий внесок у створення парку зробив Єпішов Георгій Якович, уродженець Воронезької області, почесний громадянин Кременчука. У період роботи Єпішова місто отримало неофіційну назву «зеленої столиці України»[5].

У парку було висаджено близько 16 тисяч дерев і кущів. Протягом 1959—1975 років була реконструйована дамба вздовж Дніпра[6]. У парку був встановлений пам'ятний камінь, присвячений закладці парку[7], а також камінь з написом українською мовою: «У день відкриття Ювілейного парку 3 листопада 1967 року, що тут замурована капсула з заповітом нащадкам 2017 року»[8].

У 1971 році до 400-річчя міста в парку було висаджено 400 каштанів[9]. У 1972 році завершилося розпочате в 1966 році будівництво Міського палацу культури[10] — найбільшого палацу культури міста. Перед будівлею був відкритий фонтан (див. Фонтани Кременчука).

Наприкінці 1980-х років у парку встановили літак, у якому планувалося організувати дитячий кінотеатр і кафе. З Полтавського аеродрому[4] було привезено вантажний літак Ан-12А СРСР-11385 (2401004) з Ростова-на-Дону, списаний 1977 року[11]. Після установки в парку пожежні служби заборонили його експлуатацію як кінотеатру, літак прийшов у запустіння і з часом був демонтований[4].

1989 року на території було відкрито басейн «Нептун», що належить Кременчуцькому університету[12].

Парк за часів Незалежності

ред.
 
Пам'ятний камінь, присвячений 60-річчю Перемоги

У 1994 році було зупинено фонтан у Міського палацу культури[13].

19 квітня 2004 року в парку на березі Дніпра було встановлено пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку, через 24 роки після першого прийняття рішення про його встановлення. Урочисте відкриття відбулося 22 травня[14].

У 2005 році у парку було закладено Алею Слави на честь 60-річчя перемоги у Другій світовій війні, було встановлено пам'ятну плиту. У 2008 році у рамках проекту Hyundai в Кременчуці й інших містах України були висаджені зелені насадження, на алеї Ювілейного парку було встановлено присвячений цьому пам'ятний камінь.

У 2009 році в колишній зеленій зоні парку, де за радянських часів стояв літак, був побудований супермаркет[15], незважаючи на протести містян[16]. У 2010 році була проведена реконструкція парку[17].

У 2016 році було прийнято рішення про демонтаж плити, присвяченої 60-річчю перемоги, у рамках декомунізації[18]. Порушувалося питання про перейменування парку у парк «Слави». У 2017 році було закладено Алея Пам'яті військовим, що загинули в АТО, було встановлено пам'ятний знак[19].

У 2016 році піднімалося питання про реконструкцію дамби вздовж Дніпра, що знаходиться в незадовільному стані[20]. При проведенні комунальних робіт було виявлено підвал дореволюційного будинку, ймовірно, зруйнованого в роки Другої світової війни[21].

Громадскість міста звернулася до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з пропозицією про перейменування парку. Члени комісії 27 грудня 2019 року підтримали рішення про перейменнування парку в парку Слави було прийнято на засіданні комісії з питань найменування об'єктів міського підпорядкування.[22][23]

Галерея

ред.
  •  
  •  
  •  
    Пам'ятний знак «Зелений простір Hyundai» (вигляд з бул. Українського Відродження)
  •  
    Пам'ятний знак на честь закладання парку
  •  
    Набережна біля басейну «Нептун»
  •  
    Вид на центральну парку з боку басейну «Нептун»

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Ювілейний парк. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2011.
  2. ↑ Суконная фабрика в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  3. ↑ История здания Типографии в Кременчуге по улице Победы, 34 (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  4. ↑ а б в Парковый вернисаж. Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  5. ↑ Епишов Георгий Яковлевич руководитель «Зеленстрой» в Кременчуге (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  6. ↑ Каким был и каким стал Приднепровский парк. Кременчугская газета (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  7. ↑ Парк Юбилейный • Наш Кременчуг. Наш Кременчуг (рос.). 27 травня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  8. ↑ Парк Юбилейный в Кременчуге — фото №1689 (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2017.
  9. ↑ Краткая история городской комсомольской организации Кременчуга (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2017.
  10. ↑ К победе комунизма 1955-1991г.г. - История Кременчуга Крюкова на Днепре и его окраин (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  11. ↑ Сайт авиационной истории - Авиапамятники Ан-12 - Украина. aviahistory.ucoz.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  12. ↑ Много лет назад в Кременчуге. Вісник Кременчука. 9 січня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 червня 2017. [Архівовано 2020-02-26 у Wayback Machine.]
  13. ↑ В Кременчуге "похоронят" фонтан возле ГДК | Власть:Полтава - Новости Полтавы. poltava.vlast.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 28 травня 2017. [Архівовано 2017-03-20 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Достопримечательности Кременчуга. our-travels.info. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 травня 2017.
  15. ↑ Вперед в прошлое: старый и новый Кременчуг (ФОТО). Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  16. ↑ Gazeta.ua (24 квітня 2008). Кременчужани цілодобово протестують проти вирубування парку. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2017.
  17. ↑ Кременчугские студенты против коммунальщиков, или наоборот?. Полтавщина (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2017.
  18. ↑ В городе на Полтавщине демонтируют символику коммунистического режима (рос.). poltava.today. Процитовано 26 травня 2017.
  19. ↑ В Кременчуге заложили Аллею памяти. Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2017.
  20. ↑ Дамбу в парке «Юбилейном» начнут ремонтировать за счет горбюджета. Кременчугская газета (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  21. ↑ У Ювілейному парку знайшли підземне місто?. Кременчуг Тудей. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  22. ↑ У Кременчуці перейменують парк «Ювілейний». Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  23. ↑ Парк «Ювілейний» хочуть перейменувати у парк «Слави». Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2020.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ювілейний_парк_(Кременчук)&oldid=43960784