Відкрити головне меню

Щербина Марія Володимирівна (11 грудня 1958(19581211), Харків) — український вчений, доктор фізико-математичних наук (1997), член-коренспондент НАН України (2012).

Щербина Марія Володимирівна
Народилася 11 грудня 1958(1958-12-11) (60 років)
м. Харків
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність математик, фізик
Alma mater Харківський державний університет
Сфера інтересів математична фізика
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України у м. Харків
Посада завідувач відділу статистичних методів математичної фізики (з 2003 року)
Вчене звання член-коренспондент НАН України, провідний науковий співробітник
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відома завдяки: спектральна теорія диференційних та скінченно-різницевих операторів з випадковими та майже периодичними коефіцієнтами
Нагороди Шаблон:Премія НАН України імені М.В.Остроградського

НавчанняРедагувати

Після закінчення школи М.Щербина в 1976 році вступила до Харківського державного університету, який закінчила в 1981 році за спеціальністю «Математика».

Почала навчатись в аспірантурі. У 1986 році вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Деякі асимптотичні проблеми статистичної фізики». Після закінчення докторантури М.Щербина у Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України (Харків) у 1997 році захистила докторську дисертацію на тему: «Моделі середнього поля у статистичній фізиці та теорії випадкових матриць»[1].

Наукова діяльністьРедагувати

З 1981 року М.Щербина працює в Інституті фізики низьких температур (нині — Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України) в м. Харків. У 1983 році була призначена на посаду молодшого наукового співробітника. Потім з 1989 по 1991 рр. працювала науковим співробітником, а з 1991 по 2000 роки — старшим науковим співробітником. Ще три роки обіймала посаду провідний науковий співробітник.

У 2003 році М.Щербина була призначена завідувачем відділу статистичних методів математичної фізики Інституту фізики низьких температур.

Брала участь у багатьох конференціях та міжнародних конгресах у Парижі (1994), Берліна (1996), Римі (1999, 2001, 2002, 2003, 2004), Марселі (1998, 2002), Монреалі (2004)[2]

У 2012 році була обрана член-коренспондентом НАН України за спеціальністю «Теорія ймовірностей».

Головні напрямки дослідженьРедагувати

  • теорія випадкових матриць, зокрема ермітови та дійсно-симетричні матричні моделі, унітарні матричні моделі, ансамблі сум та добутків випадкових матриць, ансамблі з незалежними елементами, ансамблі рідких випадкових матриць та випадкові графи;
  • спектральна теорія диференційних та скінченно-різницевих операторів з випадковими та майже периодичними коефіцієнтами, зокрема обернені задачі теорії розсіювання для таких операторів;
  • точно та асимтотично точно розв'язувані моделі взаємодіючих впорядкованих та невпорядкованих систем, зокрема фазові перетворення та методи обчислювання важливих відповідних фізичних характеристик.

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

Одружена, має двох дітей.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати