Щербина Борис Євдокимович
Бори́с Євдоки́мович Щерби́на (5 жовтня 1919, місто Дебальцеве, тепер Донецької області — 22 серпня 1990, місто Москва) — український радянський державний і партійний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР. Член ЦК КПРС (1976—1990 роки), кандидат у члени ЦК КПРС (1961—1976). Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань (1962—1989). Депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання (1959—1963 рр.). Герой Соціалістичної Праці (6.10.1983).
| Щербина Борис Євдокимович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 жовтня 1919[1] Дебальцеве, Донецька область |
| Помер |
22 серпня 1990 (70 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС |
| Alma mater | Харківський інститут інженерів залізничного транспорту |
| Знання мов | російська |
| Членство | ЦК КПРС |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Життєпис ред.
Народився в родині робітника-залізничника. Після закінченні школи 1937 року вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Навчання переривалося участю в радянсько-фінській війні у складі 316-го окремого лижного ескадрону, куди Щербина відправився добровольцем.
1942 року закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, працював інженером відділення Північно-Донецької залізниці та керівником групи військових перевезень у місті Куп'янську Харківської області.
1942 — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ. У 1942—1943 роках — інструктор ЦК ВЛКСМ. У 1943—1944 роках — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ.
1944—1945 — інструктор, завідувач сектору Харківського обласного комітету КП(б)У.
1945—1948 — слухач Республіканської партійної школи при ЦК КП(б)У.
1948—1950 — 2-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Харкова.
1950—1951 — секретар Харківського міського комітету КП(б)У.
У вересні 1951—1956 роках — секретар Іркутського обласного комітету КПРС.
1956 — квітень 1961 — 2-й секретар Іркутського обласного комітету КПРС.
У квітні 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Тюменського сільського обласного комітету КПРС. У грудні 1964 — 18 грудня 1973 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС.
5 грудня 1973 — 11 лютого 1984 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.
13 січня 1984 — 7 червня 1989 року — заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно в 1986—1989 роках — голова Бюро Ради Міністрів СРСР із паливно-енергетичного комплексу.
1986 року очолював урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а 1988 року очолював аналогічну комісію з ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії.
З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.
Помер від раку. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди ред.
- Герой Соціалістичної Праці (6.10.1983)
- чотири ордени Леніна (3.10.1969; 13.12.1972; 4.10.1979; 6.10.1983)
- орден Жовтневої Революції (25.10.1971)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (11.01.1957; 22.03.1966)
- медалі
- Почесна грамота ЦК ЛКСМ України (1939)
Пам'ять ред.
Почесний житель міста Дебальцеве (посмертно). На сесії міської ради, яка відбулася 23 жовтня 2009 року, депутати одноголосно надали Борису Щербині звання почесного жителя міста Дебальцеве Донецької області.
З'являється в документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (1986-88).
У 2019 році на екрани вийшов мінісеріал HBO Чорнобиль, де одним із головних героїв є Борис Щербина. Його роль зіграв шведський актор Стеллан Скашгорд.
Література ред.
- Щербина Борис Євдокимович [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Щербина Борис Евдокимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.