Щербак Сергій Олександрович
Сергі́й Олекса́ндрович Щерба́к (нар. 22 червня 1961, м. Кременчук, Полтавська область, Українська РСР — пом. 16 березня 2015, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.
| Щербак Сергій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 червня 1961.svg){kind=small} Українська РСР, Кременчук | |
| Смерть | 16 березня 2015 (53 роки) Україна, Авдіївка | |
| Поховання | Кременчук | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях
ред.1977 року закінчив кременчуцьку середню школу № 16, продовжив навчання у Полтавському професійно-технічному училищі № 6. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. Працював слюсарем на Кременчуцькій автобазі, по тому працював на Крюківському вагонобудівному заводі, останнім часом — у приватних фірмах.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 призваний за частковою мобілізацією як доброволець, — не був військовозобов'язаним, але сам прийшов до військкомату. Після навчання на Чернігівщині у серпні 2014 вирушив на фронт.
Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 95-ї окремої аеромобільної бригади, м. Житомир.
16 березня 2015-го близько 16:00 загинув в районі міста Авдіївка внаслідок артилерійського обстрілу, утримуючи позиції під час спроби прориву противника з боку міста Ясинувата, тоді ж два вояки дістали поранення[1].
Похований 19 березня на Свіштовському кладовищі Кременчука, у секторі загиблих Героїв АТО[2]. Без Сергія лишилися мати, сестра, дружина та донька Світлана.
Нагороди та вшанування
ред.- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (28.06.2015, посмертно)[3].
- Нагороджений відзнакою Полтавської обласної ради — нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня (21.10.2015, посмертно).
- Рішенням сесії Кременчуцької міської ради у квітні 2017 на честь Сергія Щербака названо вулицю у новому мікрорайоні «Озерний» м. Кременчук[4].
Примітки
ред.- ↑ Списки загиблих в зоні АТО полтавських вояків ростуть. Загинув ще один захисник України [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Останній Бастіон, 17 березня 2015
- ↑ У Кременчуці попрощалися з добровольцем Сергієм Щербаком [Архівовано 4 травня 2015 у Wayback Machine.] // Телеграф, 19 березня 2015
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Вулиці у Кременчуці назвуть іменами загиблих в АТО [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Коло, 8 березня 2017
Джерела
ред.- Щербак Сергій Олександрович [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Щербак Сергій [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Щербак Сергій Олександрович // Сторінка пам'яті на сайті Полтавської обласної ради.
- Наші випускники — Герої АТО: Щербак Сергій Олександрович [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті ЗОШ № 16 м. Кременчук.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |