Щедрик буроволий
| Щедрик буроволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Crithagra reichenowi (Salvadori, 1888) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Serinus reichenowi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ще́дрик буроволий[2] (Crithagra reichenowi) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь німецького орнітолога Антона Райхенова[4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 11-12 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно сіро-коричневе, надхвістя яскраво-жовте. Обличчя сіре, над очима білуваті або жовтуваті "брови", горло білувате, під дзьобом темні "вуса". Нижня частина тіла білувата, поцяткована коричневими плмками. Дзьоб коричнево-роговий, біля основи світлий, очі карі, лапи світло-коричневі або темно-тілесного кольору.
Поширення і екологія
ред.Буроволі щедрики мешкають в Ефіопії, Джибуті, Сомалі, Кенії, Танзанії, на крайньому південному сході Південного Судану та на крайньому сході Уганди. Вони живуть в сухих саванах, сухихї тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і пасовищах, в парках і садах, поблизу річок і озер. Зустрічаються зграйками до 15 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Іноді утворюють зграї до 50 птахів. Живляться переважно насінням, а також комахами. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці 3 блакитнуватих яєць, поцяткованих коричневими або чорними плямками. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 17 днів після вилуплення, і стають самостійними через місяць після вилуплення.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Crithagra reichenowi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |