Щабель

Щабель — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Щабе́ль (прасл. *ščebьlь від пра-і.є. *skabh- — «вирізати»)^[1] — слово, що має кілька значень:

Щабель — перекладина, сходинка в драбині^[2]. Щаблі корабельних вант ще називаються вибленками.
- Щабель — поперечина в полудрабку драбинчастого воза^[2].
Щабель — застаріла назва східця в сходах^[2].
Щабель — етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь^[2].
- Щабель — становище, рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь^[2].
- Щабель — розряд, підрозділ у чому-небудь, що має градацію^[2].
Щабель — кожний звук музичного звукоряду, гами, ладу^[2].
Щабель — загальнозоологічний заказник місцевого значення в Коростенському районі Житомирської області.
«Щабель» — грузинський радянський художній фільм 1986 року режисера Олександра Рехвіашвілі.

Див. також ред.

Штабель
Щебле^[pl] — присілок села Кобильниця Волоська в гміні Великі Очі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.
Щебель^[pl] — вершина в Острівному Бескиді (Західні Бескиди).

Примітки ред.

↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Щабель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[СУМ-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Щабель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]