Відкрити головне меню

Шушинська фортеця (азерб. Şuşa qalası, вірм. Շուշի) — вірменська фортеця у місті Шуші, районному центрі Шушинського району Нагірно-Карабаської Республіки.

Шушинська фортеця
азерб. Şuşa qalası, вірм. Շուշի
Shushi fortress, Republic of Artsakh (2017) Gardmanahay.jpg
39°45′58″ пн. ш. 46°45′04″ сх. д. / 39.76611° пн. ш. 46.75111° сх. д. / 39.76611; 46.75111Координати: 39°45′58″ пн. ш. 46°45′04″ сх. д. / 39.76611° пн. ш. 46.75111° сх. д. / 39.76611; 46.75111
Країна Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка
Місто Шуші
Район Шушинський
Засновник Панах Алі-хан
Дата заснування XVIII століття
Дата будівництва  століття

Шушинська фортеця. Карта розташування: Азербайджан
Шушинська фортеця
Шушинська фортеця
Шушинська фортеця (Азербайджан)
Шушинська фортеця. Карта розташування: Нагірно-Карабаська Республіка
Шушинська фортеця
Шушинська фортеця
Шушинська фортеця (Нагірно-Карабаська Республіка)
Шушинська фортеця у Вікісховищі?

ОписРедагувати

Шушинська фортеця з однієї сторони захищена глибокою ущелиною, з іншою — величезною скелею, що нависла над селом Карін так. В документах, джерелах та написах Шушинське плато називається Керн, Шош, Карен глух, Схнах Шоші. Старовинні пам'ятники (печерні жилища, останки крепосної стіни, палац меліка Варанди, хачкари) відносяться до IX-XVII ст.

ІсторіяРедагувати

Древня фортецяРедагувати

Шушинська фортеця була заснована на місці іншої вірменської фортеці Шошва Снах. Фортеця Шошва Снах з одного боку захищена глибоким ущелиною, з іншого — величезною скелею, що нависла над селом Карін так. У IX-му столітті вірменський князь Сахл Смбатян, використовуючи неприступне місце розташування фортеці, завдав нищівного удару арабським завойовникам.

Сучасна фортецяРедагувати

 
Вигляд на фортецю

Сучасна Шушинська фортеця вперше згадується з початку XVIII століття. У цей період тут заклав фортецю Панах Алі-хан (про що буде сказано далі), історія якої пов'язана з однією з найтрагічніших сторінок історії об'єднаного Карабаського мелікства (адміністративна одиниця) у складі Перської імперії. Згідно з хроніками того часу в 1752 році один з молодших братів володаря Варанди Шахназаров підступно вбив законного Мелік Овсепа і захопив владу. У силу тісних родинних і союзницьких відносин між меликами Карабаху було прийнято рішення покарати злочинця. Чотири Меліка Карабаху попрямували зі своїм військом в Варанду для відновлення прав наслідного князя. І тоді повсталий по суті проти місцевої влади Мелік Шахназаров залучив до своєї бунтарської діяльності кочове плем'я під проводом Панахів, яке займалося в прилеглих до Карабаху районах розбійницькою діяльністю, і з метою захисту від наступаючих військ допоміг останньому утвердитися в неприступній Шушинській фортеці.

Надалі цей союз, спрямований на підрив адміністративно-політичної єдності Нагірного Карабаху, був підтриманий зусиллями слабкішої Перської імперії, яка тоді розпадалася через феодальні роздробленості і територіальні дезінтеграції. Основною її метою було збереження в іншій формі поступово втрачаючого механізму підкорення вірменського населення краю. З плином часу Шушинська фортеця перетворилася в стійкий елемент політики поневолення вірменського народу Нагірного Карабаху за допомогою штучної зовнішньої підтримки влади мусульман.

 
Генеральний план фортеці та міста. XIX століття

Шушинське місто-фортеця зберігло своє значення як стратегічний форпост і на початку XIX століття, коли Закавказзя перейшло під владу Російської імперії.

Фортеця, як резиденціяРедагувати

У середньовічній історії Вірменії неодноразово, як рідкісний дар природи, згадується Шушинська неприступна фортеця. Вона була орлиним гніздом арцаських князів — Сахла Смбатяна (IX ст.), Хасана Джалаляна (XIII ст.), меліків Шахназарянів і полководця Авана (XVII—XVIII ст.).

Панорама фортеціРедагувати

 

Див. такожРедагувати