Сахл Смбатян
Сахл Смбатян (Սահղ Սմբատեան, д/н — після 855) — князь Північної Албанії і Шекі в 822—854 роках. Засновник держави Гереті.
| Сахл Смбатян | |
|---|---|
| вірм. Սահլ Սմբատյան | |
| Народився | невідомо[1] |
| Помер | 855[1] |
| Титул | Ishkhand[1] |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Aranshahikd[1] |
| Діти | Адарнасе I (князь Гереті), Hovannesd і Q31292203? |
Життєпис
ред.Походження його є суперечливим: за однією версією був небожем вірменського ішхана Ашота III Багратуні, після засліплення якого втік з Тарону до області Арран. За іншою гіпотезою належав до роду Зарміркахан з гілки Албанських Аршакідів.
Перші згадки про нього відносяться як правителя Шакі (Шекі) в Аррані, який на той час являв суміш кавказьких албанів, вірмен і кавказьких іберів (картавелів). Став тестем Вараз Трдата II, князя Північної Албанії. Після загибелі того 821 або 822 року приєднав його володіння до своїх. Прийняв титул арраншах. У 821 році розгромив арабські війська поблизу фортеці Шикакар. У 829—830 роках доєднався до вірменського валі Халіда ібн Язіда в поході проти Іберійського князівства. За це визнаний правителем в Кавказькій Албанії.
У 830-х роках доєднався до антиарабського повстання Єсаї абу Мусе, ішхана Арцацу. У 837 році звитяжив у битві на Муганському полі, де було завдано рішучої поразки арабам. Водночас мав складні відносини з Бабеком, який боровся проти халіфату, але часто його загони плюндрували землі союзників Сахла Смбатяна. Тому у 837 року, коли розбитий Бабек прибув до Сахла, той схопив його та видав арабському військовику Хайдару ібн Кавусу аль Афшину, за що оримав 1 млн срібних дірхем.
У 854 році, в ході одного з боїв, був полонений арабським воєначальником Бугу аль-Кабіром разом з Єсаї абу Мусе. 855 року разом з сином Ованесом відправлено на заслання до Сирії. Подальша доля не відома. Владу в Шекі отримав його інший син Адарнасе.
Родина
ред.Дружина — Спарама, донька Вараз Трдата II Міхраніда, князя Північної Албанії
Діти:
- Ованес (д/н—після 855)
- Адарнасе (д/н—бл. 870), князь Шекі і Хачена
Джерела
ред.- V. Minorsky. Caucasica IV. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 15, No. 3. (1953), pp. 504—529.
- Cyrille Toumanoff, Studies in Christian Caucasian History. Washington, D.C.: Georgetown University Press, 1963, pp. 257—258.
- Шнирельман В. А. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье / Рецензент: Л. Б. Алаев. — М.: Академкнига, 2003. — С. 202. — 592 с. — 2000 экз. — ISBN 5-94628-118-6.