Штерн Ліна Соломонівна
Штерн Ліна Соломонівна (англ. Lina Stern) (26 серпня 1878 — 7 березня 1968) — радянський біохімік, фізіолог і гуманіст. Вона є найбільш відомою за новаторську роботу в галузі гематоенцефалічного бар'єру, який вона описала як гематомозковий бар'єр в 1921 році[2].
| Штерн Ліна Соломонівна | |
|---|---|
| англ. Lina Stern | |
 | |
| Народилася |
26 серпня 1878 Лієпая, Російська імперія |
| Померла |
7 березня 1968 (89 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | біохімік, фізіолог, біолог, лікарка, викладачка університету, хімік |
| Alma mater | Женевський університет |
| Галузь | біохімія, нейронаука |
| Заклад | Женевський університет |
| Вчене звання | професор і академік АН СРСР[d] |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство |
Леопольдина[1] Російська академія наук Академія наук СРСР |
| Партія | КПРС |
| Відома завдяки: | Спеціальна теорія відносності |
| Брати, сестри | Wilhelm Sternd |
| Нагороди | Сталінська премія (1943) |
| Автограф |
 |
 Висловлювання у Вікіцитатах Штерн Ліна Соломонівна у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Штерн Ліна Соломонівна народилася 26 серпня 1878 року в Лібава, Російська імперія (тепер Лієпая в Латвії) в єврейській родині. 1895 року вона закінчила гімназію, а 1898 року поїхала до Женеви (Швейцарія) і поступила на медичний факультет Женевського університету[3]. 1918 року вона отримала звання професора у Женевському університеті, ставши першою жінкою-професором цього закладу[4]. Ліна Штерн досліджувала клітинне дихання[2].
В 1925 році вона емігрувала до Радянського Союзу з ідейних міркувань[2]. До 1948 року вона працювала професором 2-го Московського державного медичного інституту, була директором Інституту фізіології Академії наук СРСР[5][4]. Довговічність та сон були серед багатьох проблем, над якими працювала Штерн і її наукова група. 1939 року вона стала першою жінкою-академіком[4]. 1943 року вона отримала Сталінську премію «за видатні дослідження у галузі вивчення гематоенцефалічного бар'єру»[5].
Вона була членом ВКП(б) з 1938 року[3]. Також вона була членом Антифашистського комітету радянських жінок та ЄАК[6].
1949 року її було арештовано у «справі ЄАК»[5]. Її засудили до ув'язнення і заслання[3]. Останнє вона відбувала у місті Джамбул (Казахстан) із серпня 1952 року[5].
1953 року (після смерті Сталіна) вона повернулася до Москви, але формально Ліна Штерн була реабілітована у листопаді 1958 року[3]. Звання академіка було відновлено з 1 квітня 1953 року (розпорядження Президіума АН СРСР від 1 вересня 1953 року)[5]. З 1954 по 1968 роки вона очолювала відділ фізіології Інституту біологічної фізики АН СРСР (ІБФАН).
Ліна Штерн померла 7 березня 1968 року у Москві. Похована на Новодівочому цвинтарі[3].
Примітки ред.
- ↑ https://www.leopoldina.org/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/6781/
- ↑ а б в Lina Stern: Science and fate by A.A. Vein. Department of Neurology, Leiden University Medical Centre, Leiden, The Netherlands
- ↑ а б в г д В.Б.Малкин. Трудные годы Лины Штерн. Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР (рос.) . М.: Наука, 1995, с.156-181. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
- ↑ а б в Vein, Alla A (2008). Science and fate: Lina Stern (1878-1968), a neurophysiologist and biochemist. Journal of the history of the neurosciences (англ.) . 17 (2): 195—206. doi:10.1080/09647040601138478. PMID 18421636.
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Cite має пустий невідомий параметр:|lays ummary=(довідка) - ↑ а б в г д Н.А.Григорьян (2003). ПЕРВАЯ ЖЕНЩИНА-АКАДЕМИК. К 125-летию со дня рождения Л.С.Штерн (рос.) . Вестник РАН. 2003. №8. С.735–738. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
- ↑ Ирина ЛУКЬЯНОВА (24 липня 2002). ЗВЕЗДА ПО ИМЕНИ ЛИНА (рос.) . www.vestnik.com. Процитовано 8 серпня 2015.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Штерн Ліна Соломонівна |
- Р.А. Чаурина. Лина Соломоновна Штерн (1878-1968) (рос.) . nature.web.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
- Таблетка для Сталина // Jewish.ru, 12.08.2015
|
Це незавершена стаття про науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |