Штернберг Павло Карлович

Павло Карлович Штернберг (рос. Павел Карлович Штернберг; 2 квітня 1865(18650402) - 1 лютого 1920) — російський астроном і революційний діяч.

Штернберг Павло Карлович
Штернберг Павел Карлович.jpg
Народився 2 квітня 1865(1865-04-02)
Орел, Російська імперія[1]
Помер 1 лютого 1920(1920-02-01)[1] (54 роки) або 2 січня 1920(1920-01-02)[2] (54 роки)
Москва, Російська СФРР[1]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Діяльність астроном
Галузь астрономія
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Науковий ступінь Доктор природничих наук
Науковий керівник Бредіхін Федір Олександрович
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Імператорський Московський університетd
Партія КПРС

Родився в Орлі. У 1887 закінчив Московський університет і був призначений асистентом обсерваторії університету. З 1890 — приват-доцент університету і одночасно астроном-спостерігач Московської обсерваторії, з 1914 — професор Московського університету, в 1916-1917 — директор Московської обсерваторії. У 1899-1900 очолював Комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.

Після революції 1905 включився в підпільну боротьбу Московської більшовицької організації, за завданням якої у 1907 зняв детальний план Москви для майбутнього повстання. Був обраний гласним Московської міської думи за більшовицьким списком. У 1917 Штернберг керував бойовими діями революційних сил Замоскворецкого району. У 1918 очолив Відділ вищої школи Народного комісаріату освіти. З 1919 - член РВС Східного фронту.

Поряд з революційно-політичною роботою не припиняв наукової та педагогічної діяльності. Наукові роботи присвячені обертальному руху Землі, фотографічній астрономії, гравіметрії. За свої гравіметричні визначення в ряді пунктів європейської частини Росії з маятником Репсольда отримав медаль Російського географічного товариства. У 1892-1903 виконав капітальне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв'язку з рухом полюсів». Фотографічні спостереження подвійних зірок, які проводив Штернберг, були одними з перших в науці суворо розробленими спробами використання фотографічних методів для точних вимірювань взаємного положення зоряних пар. Отримані ним сотні фотознімків подвійних зірок та інших об'єктів служать і до теперішнього часу хорошим матеріалом для спеціальних досліджень.

Останній і найбільш напружений рік життя Штернберг провів у лавах Червоної Армії. У листопаді-грудні 1919 він брав участь у керівництві бойовими операціями 3-ї і 5-ї армій Східного фронту з оволодіння Омськом. При форсуванні Іртиша Штернберг важко захворів. Він був доставлений до Москви, де помер в ніч з 31 січня на 1 лютого 1920. Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Ім'я Павлі Штернберга носить Державний астрономічний інститут Московського університету та один з астероїдів[3].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Штернберг Павел Карлович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати