Шраг Микола Ілліч

український радянський економіст

Мико́ла Іллі́ч Шраг (8 травня 1894, Чернігів — 2 лютого 1970, Львів) — український економіст і громадсько-політичний діяч. Заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки (19171918). Доктор економічних наук (1967), теоретик розміщення продуктивних сил і промислових комплексів. Агент НКВД.

Шраг Микола Ілліч
Народився8 травня 1894(1894-05-08)
Чернігів, Російська імперія
Помер2 лютого 1970(1970-02-02) (75 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна СРСР
 Російська імперія
 Українська Держава
 УНР
Діяльністьекономіст, політик
ПосадаЧлен Всеросійських установчих зборівd
ПартіяПартія соціалістів-революціонерів

Життєпис

ред.

1917 — студент юридичного факультету Московського університету. З 1917 року — заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки.

26.04.1918 — призначений представником Уряду УНР при Уряді Королівства Іспанія.[2]

З 1919 — радник української дипломатичної місії в Будапешті, 1920—1924 — перебував у Відні.

З 1924 року — працівник Харківського товариства робітників і техніків. На 1929—1930 роки — начальник планово-економічного управління (ПЕУ) Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Української СРР.

У 1931 році заарештований радянською владою за справою «Українського національного центру». В лютому 1932 року засуджений до шести років позбавлення волі, але в жовтні 1933 року його термін переглянули й випустили з тюрми[3].

Згідно з документами, знайденими в архівах СБУ, в обмін на волю Шраг добровільно запропонував свої послуги НКВС, і написав багато «доповідних записок». Виконуючи завдання НКВС, водночас користувався великим авторитетом серед опозиційно налаштованої української інтелігенції. Певним позитивним боком його діяльності було те, що в обмін на інформацію він періодично звертався до керівництва НКВС із запитами на звільнення певних культурних діячів[3].

1945 — скерований у Львівську область, сектор водного планування, за сумісництвом — викладач у ВНЗ Львова та Харкова. У 1952 році закінчив Львівський торгово-економічний інститут.

З 1954 — доцент, 1955 — кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки промисловості та організації машинобудування енергетичних підприємств, 1958—1963 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудування і приладобудування, з 1964 — доцент, професор кафедри економіки і організації галузевої промисловості Львівського політехнічного інституту. Автор близько 50 наукових праць про формування, теоретичне обґрунтування та розвиток промислових комплексів. Член наукової ради з економічних проблем в Інституті економіки АН СРСР.

Помер 2 лютого 1970, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 45.[4]

Пам'ять

ред.

У 1992 р. в холі Львівської політехніки відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, що вшановувала викладачів навчального закладу за внесок у громадське, культурно-освітнє та наукове життя України. Другим — після прізвища Петра Франка — у списку викарбуваних золотом імен стоїть прізвище М. Шрага.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.