Шпаркос пампасовий
| Шпаркос пампасовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leistes defilippii (Bonaparte, 1851) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Trupialis defiilippii Sturnella defilippii Sturnella defilippi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шпа́ркос пампасовий[2] (Leistes defilippii) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь італійського зоолога Філіппо де Філіппі[en][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 21 см, вага 67,5-73,6 г. Самці мають переважно коричнювато-чорне забарвлення, на нижній частині тіла у них верлика червона пляма. Нижня сторона крил чорна. Над очима кремові "брови", перед очима вони червоного кольору. Самиці мають більш коричневе і більш смугасте забарвлення, горло у них охристе, живіт рожевувато-червоний.
Поширення і екологія ред.
Пампасові шпаркоси мешкають в північному і центральному Уругваї, а також на сході центральної Аргентини. В Уругваї вони поширені в департаментах Сальто, Пайсанду і Такуарембо. В Аргентині єдина віднома популяція мешкає на південному заході провінції Буенос-Айрес та на сході Ла-Пампи, також пампасові шпаркоси спостерігалися на сході Буенос-Айреса, ймовірно, на зимівлі. Раніше пампасові шпаркоси були більш широко поширені, а також зустрічалися на півдні Бразилії, в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул, можливо, також в Парані і Санта-Катарині, однак наразі вважаються там локально вимерлими.
Пампасові шпаркоси живуть в пампі, на ковилових луках, віддають перевагу незайманим степам. Зустрічаються зграями, які можуть нараховувати до 100-300 птахів, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться насінням, комахами і пагонами. Сезон розмноження триває з середини жовтня по листопад. Гніздяться на землі, серед густої трави, в кладці 3-4 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція пампасових шпаркосів становить від 4000 до 5000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Leistes defilippii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 вересня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |