Шпарга́лка[1][2][3] (також розм. шпора) — неофіційний документ, який часто в скороченому виді подає основні дані з будь-якого предмету. Створюється особою, що навчається (учень, студент).

Шпаргалка (в значені підказка) — це також, записаний заздалегідь текст публічного виступу. Часто учні/студенти користуються шпаргалкою потай від учителя (екзаменатора).

Походження

ред.

Походження слова шпаргалка пов'язано зі шкільним спілкуванням, шпаргалки у множині  — «непотрібні речі, мотлох, барахло»[джерело?]. У словнику М. Фасмера вказується його спорідненість із жартівливим українським словом шпаргал — «старий, пописаний папірець», яке прийшло через польське szpargaɫ, що означає те саме (відомо з XVII ст.), можливо, від латинського слова sparganum «пелюшка», яке походить з грец. σπάργανον (sparganon)[4].

Примітки

ред.
  1. ШПАРГАЛКА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 28 липня 2019.
  2. шпаргалка - Орфографічний словник української мови. www.rozum.org.ua. Процитовано 28 липня 2019.
  3. „шпаргалка“ відмінки. uk.worldwidedictionary.org. Процитовано 28 липня 2019.
  4. Шпаргалка - Этимологический словарь Фасмера - Словари и Энциклопедии. www.endic.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.

Див. також

ред.