Шпак червонодзьобий

вид птахів
Шпак червонодзьобий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Сірий шпак (Spodiopsar)
Вид: Шпак червонодзьобий
Spodiopsar sericeus
Gmelin, 1788
Синоніми
Sturnus sericeus
Poliopsar sericeus
Посилання
Вікісховище: Spodiopsar sericeus
Віківиди: Spodiopsar sericeus
ITIS: 915876
МСОП: 22710867

Шпак червонодзьо́бий[2] (Spodiopsar sericeus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Мешкає в Східній Азії.

Опис ред.

Довжина птаха становить 21—24 см, розмах крил 118 см. У самців голова, шия, живіт і гузка білуваті, іноді з сірим або охристим відтінком. Пера на голові, шиї і верхній частині грудей дещо видовжені. Груди, боки і верхня частина тіла сірі, махові і стернові пера чорні з синім, фіолетовим або зеленуватим металевим відблиском. На першорядних махових перах є білі «дзеркальця». Дзьоб червоний, іноді на кінчику чорний, лапи жовті або світло-оранжеві. Самиці мають бурувате забарвлення, на спині, крилах і хвості з металевим відблиском. Нижня частина тіла у них дещо світліша.

Поширення і екологія ред.

Червонодзьобі шпаки мешкають переважно на півдні та на південному сході Китаю, на південь від Янцзи, зокрема на острові Хайнань. Взимку зустрічаються також на півночі В'єтнаму і на Тайвані, бродячі птахи спостерігалися в Кореї, Японії і на Філіппінах. Вони живуть на відкритих рівнинах та в рідколіссях, а також на полях та в садах. Живляться комахами і плодами, яких шукають серед рослинності та на землі. На відміну від деяких інших видів шпаків, не асоціюється з великою рогатою худобою.

Червонодзьобі шпаки зустрічаються в зграях, чисельність яких взимку може досягати 100 птахів. Гніздяться в дуплах дерев або в стінах людських жител. Яйця бліді, блакитнувато-зелені. Відомі випадки гібридизації червонодзьобих і сірих шпаків[4].

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Spodiopsar sericeus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 січня 2022.
  4. Sato, Shigeho; Kimura, Hiroshi; Hirata, Sachi; Yoshiaki, Okai (2010). A record of interspecific hybridization of the Grey Starling Sturnus cineraceus and the Red-billed Starling Sturnus sericeus in Sukumo, Kochi Prefecture. Japanese Journal of Ornithology. Japanese Journal of Orinthology. 59: 76—79. doi:10.3838/jjo.59.76. Процитовано 17 серпня 2015.

Джерела ред.

  • C. Feare, A. Craig, B. Croucher, C. Shields, K. Komolphalin. «Starlings and Mynas» Princeton University Press. 1999 ISBN 0-691-00496-X

Посилання ред.