Шон Гогі

ірландський політик

Шон Гогі (ірл. Seán Ó hEochaidh; нар. 8 листопада 1961(19611108)) — ірландський політик, член партії Фіанна Файл, депутат Дойл Ерен з 2016 року.

Шон Гогі
Народився8 листопада 1961(1961-11-08) (63 роки)
Рахені, Dublin City Councild, Дублін, Ленстер, Ірландія
Країна Ірландія
Діяльністьполітик
Alma materТриніті-коледж і St Paul's College, Rahenyd
Посададепутат Ірландського парламенту[d], депутат Ірландського парламенту[d][1], депутат Ірландського парламенту[d][1], депутат Ірландського парламенту[d][1], депутат Ірландського парламенту[d][1], член Сенату Ірландіїd[1], член Сенату Ірландіїd[1] і депутат Ірландського парламенту[d][1]
ПартіяФіанна Файл
БатькоЧарльз Гогі
МатиMaureen Haugheyd
РодичіШівон Хогі

Біографія

ред.

Гогі походить із родини з політичними традиціями, посаду прем'єр-міністра Ірландії займали його дід Шон Лемасс і батько Чарльз Гогі.[2] Освіту в областях економіки і політології отримав в Трініті Коледжі Дубліна.[3] Потім вступив в партію Фіанна Файл. У 1985–2003 роках – міський радник Дубліна, в 1989–1990 роках – мер міста.[4]

У 1987 і 1989 роках безуспішно балотувався до Палати представників Ірландії. У ті ж роки він двічі обирався до складу Шенад Ерен Адміністративної групою[en].[5] Він був вперше обраний в нижню палату парламенту Ірландії в 1992 році, також успішно балотувався на виборах 1997, 2002 і 2007 років.[6][5]

У 2006–2011 роках обіймав нижчу офіційну посаду державного міністра у Департаменті освіти і науки, зокрема, займався питаннями навчання протягом усього життя і шкільного транспорту.[6][4] У 2011 році Хогі не був переобраний депутатом. 2014 року повернувся в міську раду Дубліна.[5] У 2016 і 2020 роках знову був обраний в Дойл Ерен.[6][5][7]

4 лютого 2021 року взяв шефство над Вітольдом Ашурком[be], білоруським політичним в'язнем.[8][9] 30 червня 2021 року взяв шефство над Денисом Івашиним, журналістом «Новага Часу», редактором білоруської служби «ІнформНапалм» та політичним в'язнем.[10][9]

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж https://www.oireachtas.ie/en/members/member/Seán-Haughey.S.1987-04-25
  2. Seán Haughey (англ.). Фіанна Файл. Архів оригіналу за 19 листопада 2007. Процитовано 19 січня 2020.
  3. Seán Haughey TD (англ.). Фіанна Файл. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
  4. а б About (англ.). seanhaughey.ie. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
  5. а б в г Seán Haughey (англ.). electionsireland.org. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 19 січня 2020.
  6. а б в Mr. Sean Haughey (англ.). Ерахтас. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 19 січня 2020.
  7. Election 2020 (англ.). RTÉ.ie[en]. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
  8. Members of Parliament from Switzerland, Germany and Ireland take over godparenthood for Yuliya Slutskaya, Katsiaryna Andreyeva and Vitold Ashurak (англ.). Libereco. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  9. а б Cunningham, Paul[en] (15 липня 2021). Irish politicians sponsor Belarus political prisoners (англ.). RTÉ.ie[en]. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  10. Irish and German MPs adopt three political prisoners from Belarus (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 30 червня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.