Вікіпедія

Шмагун Олеся Валентинівна

Олеся Валентинівна Шмагун (нар.. 21 серпня 1987, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська журналістка. Лауреатка Пулітцерівської премії. Одна із засновників видання «Важливі історії». Співробітник Центру з вивчення корупції та організованої злочинності (OCCRP)[11].

Шмагун Олеся Валентинівна
рос. Олеся Валентиновна Шмагун[1]
Народилася 22 липня 1987(1987-07-22) (36 років)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія
Діяльність журналістка
Alma mater факультет журналістики МДУ[2][3] і Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd (30 травня 2023)[4][5][6]
Науковий ступінь кандидат філологічних наук[2][7] (2017) і Master of Public Policyd[6]
Знання мов російська
Заклад Проект з розслідування корупції та організованої злочинності[8][9][4]
Посада редактор[10]
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмагун.

Біографія ред.

Олеся Шмагун народилася 21 серпня 1987 року у Москві. Журналістикою почала займатися ще в університеті, працюючи кореспондентом на «Авторадіо» у відділі новин[12]. Згодом з липня 2009 по березень 2010 року працювала у відділі політики друкованого видання «Газета». Після закриття друкованої версії перейшла в інтернет-газету «Погляд», далі кілька місяців співпрацювала з « Незалежною газетою»[13], а потім з грудня 2011 по березень 2012 року створювала матеріали для «Маркер» (додатки до газети «Известия»)[12].

Далі працювала два роки в The Village[12]. З літа 2015 року працювала в Центрі дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP)[14]. Співпрацювала з відділом розслідувань «Нової газети».

У 2020 році Олеся Шмагун стала одним із засновників проекту «Важливі історії»[15].

20 серпня 2021 року Мін'юст РФ вніс до реєстру ЗМІ — «іноземних агентів» Олесю Шмагун, а також юридичну особу Istories fonds, зареєстровану в Латвії та видає «Важливі історії», і п'ятьох журналістів видання[16].

Нагороди ред.

У квітні 2017 року у складі Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів разом із 300 іншими журналістами здобула Пулітцерівську премію в номінації за пояснювальну журналістику за розслідування за «панамським архівом»[17]. Їхній матеріал про друга Путіна вийшов у «Новій газеті».

У лютому 2018 року разом з Романом Аніним отримала премію «Редколегія» за статтю «Синки батьківщини» у «Новій газеті» про непотизм у російській армії[18].

У 2021 році разом з Романом Аніним та ще шістьма журналістами «Важливих історій» отримала премію Європейської преси[en] в галузі журналістських розслідувань за розслідування про передбачувану дочку Путіна Катерину Тихонову та її чоловіка, бізнесмена Кирила Шамалова[19].

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.wonderzine.com/wonderzine/opportunities/profession/225622-olesya-shmagun
  2. ↑ а б Заключение диссертационного совета Д 501.001.07 — факультет журналістики МДУ.
  3. ↑ https://lenizdat.ru/articles/1138905/
  4. ↑ а б https://www.linkedin.com/in/olesya-shmagun-800bb840/
  5. ↑ https://mobile.twitter.com/Shmagun/status/1541769050090504194
  6. ↑ а б https://commencement.princeton.edu/sites/g/files/toruqf576/files/documents/Hooding%20Program%202023.pdf
  7. ↑ https://vak.minobrnauki.gov.ru/uploader/loader?type=14&name=2195021001&f=1790
  8. ↑ https://www.europeanpressprize.com/laureate/olesya-shmagun/
  9. ↑ https://esquire.ru/articles/15582-10-journalists/#part1
  10. ↑ https://cpj.org/2021/08/russian-authorities-add-dozhd-istories-to-foreign-agents-register/
  11. ↑ Рижский бальзам — 2016 Лучшие тексты на русском языке по версии редакции «Медузы». Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  12. ↑ а б в БИОГРАФИЯ. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  13. ↑ Как посадить дерево и забыть про дом. Независимая газета. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  14. ↑ 10 молодых журналистов, за которыми нужно следить в 2017 году. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  15. ↑ Роман Чернянский (30 квітня 2020). «Важные истории» — новое медиа с независимыми расследованиями и курсами для журналистов. The Village. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  16. ↑ «Дождь» и «Важные истории» объявили СМИ-«иноагентами» в России [Архівовано 20 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Meduza
  17. ↑ Пулитцеровскую премию в главной номинации получили журналисты The New York Daily News и ProPublica. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  18. ↑ Роман Анин [Архівовано 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Редколлегия
  19. ↑ Olesya Shmagun. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шмагун_Олеся_Валентинівна&oldid=42054626