Шиподзьоб смугастоволий
| Шиподзьоб смугастоволий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(14747669357).jpg) | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Acanthiza lineata Gould, 1838[2] | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Шиподзьоб смугастоволий[3] (Acanthiza lineata) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.[4]
Опис ред.
Довжина птаха становить 9-10 см, вага 7 г. Голова рудувато-коричнева, обличчя і горло кремове Верхня частина тіла тьмяно-жовто-оливкова, боки оливково-сірі, нижня частина тіла кремова з помітними чорними смужками. Виду не притаманний статевий диморфізм.[5]
Представники підвиду A. l. alberti мають світліше і жовтіше забарвлення, голова в них оранжево-коричнева з помітними білими смужками, спина жовто-оливкова. Представники підвиду A. l. lineata меншого розміру, мають світліше і сіріше забарвлення. Представники підвиду A. l. whitei меншого розміру, їх забарвлення темніше і має сірий відтінок.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[6]
- A. l. alberti Mathews, 1920 (південний схід Квінсленда);
- A. l. clelandi Mathews, 1912 (південний схід Австралії);
- A. l. lineata Gould, 1838 (південний схід Південної Австралії);
- A. l. whitei Mathews, 1912 (острів Кенгуру).
Поширення і екологія ред.
Смугастоволі шиподзьоби є ендеміками Австралії. Вони мешкають на східному і південно-східному узбережжі, в евкаліптових лісах.
Раціон ред.
Смугастоволі шиподзьоби харчуються комахами. Ловлять здобич вони в кронах дерев, серед листя. Часто під час харчування висять догори ногами.[7] Смугастоволий шиподзьоб є запилювачем сонячних акацій Acacia terminalis.[8]
Розмноження ред.
Поза сезоном розмноження смугастоволі шиподзьоби формують зграйки по 7-20 птахів. Сезон розмноження триває з кінця літа до зими. Виду притаманне групове піклування про пташенят: крім пари, що гнідзиться, в піклуванні беруть участь інші птахи.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Acanthiza lineata. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Gould, John (1865). Handbook to The birds of Australia, Volume 1. self. с. 372.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). Directory of Australian Birds: Passerines: Passerines. с. 216—18. ISBN 9780643102934. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Striated thornbill. Birds in Backyards. Birdlife Australia. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 5 лютого 2017.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.
- ↑ Bell, Harry L.; Ford, Hugh A. (1986). A Comparison of the Social Organization of Three Syntopic Species of Australian Thornbill, Acanthiza. Behavioral Ecology and Sociobiology. 19 (6): 381—92. doi:10.1007/bf00300540. JSTOR 4599974.
- ↑ Knox, R.B.; Kenrick, J.; Bernhardt, P.; Marginson, R.; Beresford, G.; Baker, I.; Baker, H.G. (1985). Extrafloral nectaries as adaptations for bird pollination in Acacia terminalis. American Journal of Botany. 72 (8): 1185—96. doi:10.1002/j.1537-2197.1985.tb08371.x. JSTOR 2443398.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |