Шиподзьоб бурий

вид птахів
Шиподзьоб бурий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Надродина: Meliphagoidea
Родина: Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина: Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід: Шиподзьоб (Acanthiza)
Вид: Шиподзьоб бурий
Acanthiza pusilla
(Shaw, 1790)
Підвиди
  • A. p. dawsonensis Campbell, AG, 1922
  • A. p. pusilla (Shaw, 1790)
  • A. p. samueli Mathews, 1913
  • A. p. diemenensis Gould, 1838
  • A. p. magnirostris Campbell, AJ, 1903
  • A. p. zietzi North, 1904
Посилання
Вікісховище: Acanthiza pusilla
Віківиди: Acanthiza pusilla
ITIS: 558381
МСОП: 22704630
NCBI: 117193

Шиподзьоб бурий[2] (Acanthiza pusilla) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.

Опис ред.

 
Бурий шиподзьоб

Довжина птаха становить 9-10 см, вага 7 г. Верхня частина тіла коричнева або оливково-коричнева, боки жовтуваті або жовтувато-оливкові. На тім'ї жовтувато-коричневий чубчик. Очі великі, темно-червоні. Горло і груди сірі, поцятвонані чорнуватими смужками. Гузка рудувата. На хвості чорна смужка, кічник хвоста білий.

Це вид птахів здатен імітувати звуки інших птахів і тварин.[3]

Поширення і екологія ред.

Бурий шиподзьоб є ендеміком Австралії. Він мешкає на південному сході континенту, поблизу узбережжя, а також на Тасманії і інших невеликих острівцях.[4][5][6]

Бурі шиподзьоби живуть в сухих лісах, чагарниках, прибережних заростях, а також в комишах і папороті поблизу річок і струмків, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Це осілий птах на більшій частині свого ареалу, крім посушливих районів, звідки бурі шиподзьоби мігрують в сезон посухи.

Підвиди ред.

Виділяють шість підвидів:[7]

Раціон ред.

Бурі шиподзьоби здебільшого харчуються безхребетними, однак можуть споживати насіння, фрукти і нектар.[10] Вони шукають здобич на землі, серед підліску, а також на нижніх гілках дерев і чагарників. Утворюють змішані зграї з жовтогузими шиподзьобами, білочеревими кущовиками, малими пустковиками і жовтими корольцями.

Розмноження ред.

Бурі шиподзьоби утворюють тривалі пари. Сезон розмноження триває з липня по січень. Гніздо куполоподібної форми, з закритим бічним входом розміщується в заростях, низько над землею. В кладці 2-4 яйця розміром 16×12 мм. Яйця білого кольору з коричневими плямками. Інкубаційний період триває 19 днів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Acanthiza pusilla. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Salleh, Anna (3 червня 2015). Little Aussie bird cries wolf to fool a predator. News In Science. Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
  4. Brown Thornbill, 7 листопада 2011, архів оригіналу за 5 березня 2014, процитовано 5 березня 2014
  5. Brown Thornbill, архів оригіналу за 5 березня 2014, процитовано 5 березня 2014
  6. Morcombe, Michael (2012) Field Guide to Australian Birds. Pascal Press, Glebe, NSW. Revised edition. ISBN 978174021417-9
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.
  8. Brown Thornbill (Acanthiza pusilla), архів оригіналу за 2 травня 2014, процитовано 5 березня 2014
  9. Brown Thornbill Acanthiza pusilla · (Shaw, 1790), архів оригіналу за 5 березня 2014, процитовано 5 березня 2014
  10. Gregory, P. (2020). "Brown Thornbill (Acanthiza pusilla), version 1.0." In Birds of the World (J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D. A. Christie, and E. de Juana, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY, USA. DOI:10.2173/bow.brotho1.01

Посилання ред.