Шин (літера гебрайської абетки)
(Перенаправлено з Шин (буква єврейського алфавіту))
Шин або сін (івр. שִׁין, שִׂין, накреслення ש) — двадцять перша літера гебрайської абетки. Позначає звук [ʃ] у разі, якщо крапка над літерою праворуч — שׁ, і звук [s], якщо крапка зліва — שׂ.
У гематрії числове значення літери — 300.
Походить від фінікійської літери «сін» (
).
Похідні ред.
Вважається, що фінікійська абетка лежить в основі усіх фонетичних систем письма Європи та Передньої Азії (давньогрецької писемності, гебрайської абетки тощо). Зокрема, з фінікійською літерою «сін» ( ) генетично пов'язані глаголічні літери 
і 
, старослов'янські 
і 
, сучасні кириличні літери «ш» і «щ».
Unicode ред.
| Unicode Codepoint | U+05e9 |
| Unicode-Name | HEBREW LETTER SHIN |
| HTML | ש |
| ISO 8859-8 | 0xf9 |
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шин (літера гебрайської абетки)