Відкрити головне меню

Василь Дмитрович Шинкарук
Шинкарук.jpg
Народився 25 березня 1961(1961-03-25) (58 років)
Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Україна м. Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Буковинський державний медичний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Національний авіаційний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посада Заступник Міністра освіти і науки України (лютий 2007 — лютий 2009 рр.)
Вчене звання професор, академік Академії наук вищої освіти України
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
У шлюбі з Лідія Василівна Шинкарук
Діти Леся, Наталія
Нагороди Відмінник освіти України

Шинкарук Василь Дмитрович (нар.25 березня 1961, с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, член експертної ради з мовознавства ВАК України, член спеціалізованої вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, нагороджений знаком «Відмінник освіти України».Учений працює над проблемами функціонально=категорійної граматики і належить до тих представників мовознавчої науки, чиї теоретичні напрацювання — основа підручників для вищих навчальних закладів, матеріал для нових теоретичних спецкурсів.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 25 березня 1961 р. у с. Серафинцях Івано-Франківської області в сім'ї службовців.

По закінченні Серафинецької середньої школи вступив на філологічний факультет Чернівецького державного університету, який закінчив 1984 року, після чого працював вчителем української мови та літератури у Чернівецькій середній школі № 22, а згодом став заступником директора Чернівецької середньої школи № 24.

У 1986—1990 рр. працював на комсомольській роботі в апараті Чернівецького обкому ЛКСМ УРСР, був обраний членом бюро обкому ЛКСМ України та головою профспілкового комітету апарату.

З серпня 1990 р. обіймає посаду заступника директора з навчальної роботи Чернівецького медичного училища, одночасно викладаючи латинську мову, а з січня 1993 р. працює за сумісництвом викладачем латинської мови кафедри румунської та класичної філології Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.

У травні 1996 року захищає кандидатську дисертацію «Дискурсивні висловлення в сучасній українській мові» при Інституті української мови НАН України.У 1998 році присвоєно вчене звання доцента, а також у цьому ж році було обрано членом вченої ради Буковинської державної медичної академії. У вересні 1999 року переведено на роботу до Чернівецького університету на посаду заступника начальника навчального відділу, а також доцента кафедр румунської та класичної філології й сучасної української мови Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.Наступного року призначено начальником навчального відділу та обрано членом ректорату і вченої ради університету. У 2002 році видав наукову монографію та успішно опробував докторську дисертацію, рекомендовану науковцями Чернівецького університету спеціалізованій ученій раді до захисту.

У квітні 2003 р. переведено на роботу до Міністерства освіти і науки України на посаду начальника відділу інспектування вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації в Державній інспекції навчальних закладів, а у липні того ж року призначено заступником директора Департаменту вищої освіти, начальником управління гуманітарної та педагогічної освіти Міністерства освіти і науки України. У грудні 2003 року успішно захистив докторську дисертацію на тему «Диктум і модус у структурі речення», за що вченому було присвоєно науковий ступінь доктора філологічних наук.

З 2004 р.- за сумісництвом професор кафедри класичної філології Київського національного лінгвістичного університету, а з 2005 року — за сумісництвом професор кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2005 році присвоєно вчене звання професора кафедри румунської та класичної філології.

У лютому 2006 р. був призначений на посаду начальника управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН України. Перебуваючи на посаді начальника управління розробив ряд заходів, спрямованих на поліпшення роботи цієї структури, задекларував серйозні вимоги до освітніх навчальних закладів, чимало з яких позбулися ліцензій через невідповідність критеріям сучасної вищої школи чи якості підготовки спеціалістів, особисто є розробником нормативно-правової бази для вищої школи, зокрема, розробив проект постанови КМУ «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг», яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 08.08.2007 р. № 1019. У лютому 2007 р. призначено заступником Міністра освіти і науки України[1], на цій посаді пропрацював до лютого 2009 року[2]. Також був членом колегії МОН та заступником Голови Державної акредитаційної комісії. За його ініціативи започатковано залучення громадськості до ліцензування та акредитації, а також для забезпечення захисту прав та інтересів студентів під час проведення акредитації вищого навчального закладу зініціював участь представників студентського самоврядування у роботі експертних комісій. Під його керівництвом проведено чимало міжнародних науково-практичних семінарів і конференцій з питань вищої освіти, які позитивно оцінені освітянською громадськістю. 2008 року Указом Президента України був призначений членом Центру з питань безпеки та правопорядку[3].

У 2009—2010 рр. займав посаду директора Інституту повітряного і космічного права та масових комунікацій Національного авіаційного університету, голови спеціалізованої вченої ради К.26.062.14 по захисту дисертацій та головного редактора Наукового вісника «Гуманітарна освіта».

У 2010—2012 р.р. працював професором кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та за сумісництвом професором кафедри іноземних мов факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. З 2012 року обіймає посаду проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Також є членом спеціалізованої вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, членом експертної ради ВАК з мовознавства та головним редактором альманаху «Культура і сучасність».

Під його керівництвом захищено 9 кандидатських дисертацій.

Наукова діяльністьРедагувати

У науковому доробку понад 150 наукових та навчально-методичних праць, сім наукових монографій, п'ять навчальних посібників та два підручники з грифом Міністерства освіти і науки України для вищих навчальних закладів України.

Розробив теоретичні засади категорійної граматики та створив першу в лінгвістиці концепцію категорійного синтаксису, яку у грудні 2003 р. в Інституті української мови НАН України захистив як докторську дисертацію «Диктум і модус у структурі речення»[4], за що йому було присвоєно науковий ступінь доктора філологічних наук. Очолює наукову школу синтаксичної семантики як динамічної системи функціональних одиниць, взаємопов'язаних різними відношеннями, вивчення яких тільки-но розпочалося в українському мовознавстві. Досліджує семантико-синтаксичні категорії, що мають безпосередній стосунок до поняттєвої категорії модальності та обґрунтовує проблему змістової організації речення, співвідношення в ній диктуму і модусу. Спільно з В. Г. Кременем запровадив постійне видання навчально-методичного посібника з проблем вищої освіти, яке опубліковане у чотирьох частинах[5].

Монографії та посібники

  • Шинкарук В. Д. Категорії модусу і диктуму у структурі речення
  • Нарис із синтаксису зв'язного мовлення
  • Lingua Latina iuridicialis. Латинська мова для юристів
  • Латинська мова для медиків
  • Личук М. І., Шинкарук В. Д. Ступені фразеологізації речень
  • Шинкарук В. Д. Шутак Л. Б. Словотвірна категоризація суб'єктивної оцінки
  • Навчук Г. В., Шинкарук В. Д. Формально-синтаксичні та функціонально-семантичні особливості окличних речень
  • Шинкарук В., Телеки М. Соціальні категорії модусу
  • Шинкарук В., Олійник О. Граматика української мови
  • Шинкарук В., Попович Н. Синтаксична структура речень з числівниковим компонентом
  • Щинкарук В., Ткач А. Словотвірна ідентичність української термінології

НагородиРедагувати

Сім'яРедагувати

Одружений. Дружина — Шинкарук Лідія Василівна, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділом економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України. Мають двох дочок — Лесю та Наталію, випускниць юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які працюють у судовій гілці влади.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • №-1
  • №-2[недоступне посилання з серпень 2019]
  • №-3
  • № 4[недоступне посилання з серпень 2019]

ПідручникиРедагувати