Вікіпедія

Шеріл Сандберг

американська підприємиця, активістка, письменниця та феміністка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сендберґ.

Шерил Кара Сендберґ
Sheryl Kara Sanderg
Сендберґ на вечері в клубі Moët Hennessy Financial Times, 2011.
Народилася 28 серпня 1969(1969-08-28)[1][2][…] (54 роки)
Вашингтон, США[4]
Громадянство США США
Місце проживання Вашингтон
Норт-Маямі-Біч
Менло-Парк
Діяльність економістка, бізнесвумен, інформатик, підприємиця
Alma mater Гарвардський коледж (1991), Гарвардська школа бізнесу (1995) і North Miami Beach High Schoold
Вчителі Victor Arduinid
Знання мов англійська[5]
Заклад Facebook
Членство National Honor Societyd
Роки активності 1991 — тепер. час
Magnum opus Включайся: жінки, робота й воля вести за собоюd
Посада головний операційний директор соцмережі Facebook
Партія Демократична партія США
Конфесія юдаїзм[6]
Брати, сестри Marc Bodnickd
У шлюбі з Дейв Голдберг
Діти 2
Автограф
Нагороди
IMDb ID 4762490

Ше́ріл Ка́ра Сендберґ (нар. 28 серпня 1969 р.) — американська підприємниця, головна операційна директорка Facebook з 2008 року[7], член ради директорів Facebook з 2012 року,[8] засновнииця LeanIn.Org та меценатка.[9] До того, як приєднатися до Facebook, Сендберг була віце-президентом з глобальних продажів та операцій у Google, а також брала участь у її благодійному відгалуженню — Google.org. До цього Сендберг працювала керівницею апарату міністра фінансів США Лоуренса Саммерса.

У 2012 увійшла до Time 100, рейтингу сотні найвпливовіших людей світу.[10]

Ранні роки ред.

Сандберг народилася в 1969 році у Вашингтоні, округ Колумбія, в єврейській сім'ї.[11] Її мати була викладачем французької мови в коледжі[12], а батько — офтальмологом. З дитинства була відмінницею, займалася спортом (і в старших класах навіть вела заняття з аеробіки).

Кар'єра ред.

  • 1991 р. — магістратура, Гарвардський університет
  • 1995 р. — магістратура з бізнес-адміністрування, Бізнес-школа Гарвардського університету.

Під час навчання в Гарварді Сендберг познайомилася з Лоренсом Саммерсом — викладачем економіки, який в 1990-х роках працював головним економістом у Світовому банку, а потім міністром фінансів США. Саммерс став для неї другом і наставником; на початку 1990-х він покликав Шеріл до Світового банку на посаду наукової співробітниці (вона займалася проблемами інфекційних захворювань в Індії), а в 1996-му вона очолила його апарат в міністерстві фінансів. У проміжку Сендберг встигла повернутися в університет і закінчити бізнес-школу.

У 2001 році, коли Саммерс пішов з посади, Шеріл Сендберг влаштувалася в Google. У той час пошуковик тільки запустив сервіс контекстної реклами Google AdWords, який пізніше став для компанії основним джерелом прибутку. Сендберг займалася питаннями монетизації. У тому ж році у її команді було чотири людини, в 2008-му, коли Сендберг йшла з компанії, там працювали чотири тисячі фахівців. Економістка також зробила внесок в запуск благодійного розділу Google.org.

Після шести років роботи, перебуваючи на посаді віце-президента за світовими онлайн-продажами, Сендберг була готова увійти в топ-менеджмент компанії, проте місця для неї не знайшлося. Генеральний директор Google Ерік Шмідт запропонував їй пост фінансової директорки. Вона відмовилася, вважаючи цю посаду недостатньо відповідальної.

«Її цікавила позиція операційної директорки, але всі рішення в Google брала на себе трійка засновників: Ерік Шмідт, Ларрі Пейдж і Сергій Брін, - писав про Сендберг у 2011 році журнал New Yorker. — Ускладнювати цю структуру в компанії не хотіли».

Зустріч, що визначила долю і самої Сендберг, і компанії Facebook, сталася 24 грудня 2007 року на різдвяній вечірці у колишнього операційного директора Yahoo Дена Розенсвейга. Шеріл Сендберг була до того моменту однієї з найуспішніших жінок в американській IT-індустрії, а Марк Цукерберг, за висловом автора Buzzfeed — «23-річною дитиною», що несподівано опинилася на чолі однієї з найвідоміших IT-компаній світу.

Після декількох довгих перемовим відбулась домовленість: Шеріл Сендберг стане операційною директоркою Facebook і буде займатися стратегією монетизації. Незважаючи на старання керівництва Google відрадити її, в березні 2008 року Сендберг звільнилася з корпорації і вийшла на роботу в компанію Цукерберга.

Прихід Шеріл Сендберг в Facebook найчастіше описують як поява в компанії «дорослої людини». До 2008 року Сендберг стала не просто хорошим менеджером: в її особі компанія отримала управліницю з економічною освітою, досвідом роботи в Вашингтоні і досконалим розумінням того, як влаштована мережева економіка.

Ще в лютому 2008 року керівництво Facebook формулювало[13] свою стратегію так: «Потрібно зробити найкращий сайт, а тоді і гроші з'являться». До кінця весни — на третьому місяці роботи Шеріл Сендберг — компанія прийняла стратегію монетизації через рекламу і спонсорський контент.

Коли Facebook почала приносити прибуток, Сендберг фактично стала в компанії другою по важливості людиною[14] — вона займалася продажами, маркетингом і розвитком, а також відповідала за кадри, зв'язки зі ЗМІ та громадськістю.

У 2012 році Шеріл Сендберг увійшла до ради директорів Facebook, ставши першою жінкою в його складі, а незабаром стала мільярдеркою: станом на початок 2012 року їй належало понад 40 мільйонів акцій компанії. Після виходу Facebook на біржу Сендберг продала велику частину. Зараз Forbes оцінює[15] її стан в півтора мільярда доларів.

Шеріл Сендберг вважають головною відповідальною за те, що Facebook стала єдиною технологічною компанією, що отримала статус «суперєдинорога» (єдинорога називають IT-стартапи, чия ринкова вартість оцінюється в мільярд доларів і вище; оцінка Facebook станом на 2012 рік перевищувала 100 мільярдів). Як пише Buzzfeed[16], Сендберг і сама виявилася в світі IT-компаній чимось на зразок єдинорога: її ім'я стало прозивним, і кожна велика компанія мріє роздобути свою Шеріл.

«Включайся: жінки, робота й воля вести за собою» ред.

У травні 2013 року вийшла друком книга Сендберґ «Включайся: жінки, робота й воля вести за собою»[en], що одразу стала бестселером New York Times та Amazon[17]. Спираючись на власну історію, Сендберґ розповідає у книзі про дискримінацію жінок на робочому місці та заохочує жінок серйозніше ставитися до кар'єри, а чоловіків — брати свою половину хатньої неоплачуваної роботи. Попри успіх книги, вона викликала і критику, в тому числі з боку феміністок[18][19].

2017 року у співавторстві з психологом Адамом Грантом випустила книгу Option B («План Б»).[20]

Заяви ред.

23 травня 2012 р. Сендберґ виголосила промову перед випускниками Бізнес-школи Гарварду[21], поділившись досвідом успіху в Силіконовій долині та рівноправ'я жінок і чоловіків у бізнесі.

«Ви входите в інший діловий світ, ніж входила я. Мій тільки починав об'єднуватися, ваш — надто об'єднаний. Мій був конкурентний, ваш — на порядок конкурентніший. Мій змінювався швидко, а ваш змінюється ще швидше. В той час, як розпадаються традиційні структури, також повинне еволюціонувати і лідерство — від ієрархії до спільної відповідальності, від командування і контролю до вислуховування та спрямування»

В іншому мовному розділі є повніша стаття Sheryl Sandberg(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Примітки ред.

  1. ↑ Gregersen E. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ FemBio database
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1033331341 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Sheryl_Sandberg
  7. ↑ Sheryl Sandberg, Facebook’s Long-Time COO, Becomes First Woman On Its Board Of Directors. TechCrunch (амер.). Процитовано 21 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Eldon, Eric (25 червня 2012). Sheryl Sandberg, Facebook’s Long-Time COO, Becomes First Woman On Its Board Of Directors. TechCrunch. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 7 жовтня 2012.
  9. ↑ data-src="https://i1.wp.com/philanthropywomen.org/wp-content/uploads/2020/05/Screen-Shot-2020-05-16-at-7.19.57-PM.png?fit=49%2C43, <img width="49" height="43" alt="Ariel Dougherty"; Src="data:image/Gif;base64, Ssl=1" Class="avatar Avatar-49 Wp-User-Avatar Wp-User-Avatar-49 Alignnone Photo Lazyload"; src="https://i1.wp.com/philanthropywomen.org/wp-content/uploads/2020/05/Screen-Shot-2020-05-16-at-7.19.57-PM.png?fit=49%2C43, R0lGODlhAQABAAAAACH5BAEKAAEALAAAAAABAAEAAAICTAEAOw==" /><noscript><img; Dougherty, ssl=1" width="49" height="43" alt="Ariel Dougherty" class="avatar avatar-49 wp-user-avatar wp-user-avatar-49 alignnone photo" />Author Ariel (13 серпня 2019). Sheryl Sandberg Philanthropy Women Profile. Philanthropy Women (амер.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  10. ↑ Kent, Muhtar (18 квітня 2012). Sheryl Sandberg - The 100 Most Influential People. Time. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 20 квітня 2012.
  11. ↑ Harris, Paul (16 березня 2013). The Facebook executive on a self-help mission. The Japan Times (амер.). Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 21 листопада 2020.
  12. ↑ Auletta, Ken. Can Sheryl Sandberg Change Silicon Valley?. The New Yorker (en-us) . Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 21 листопада 2020.
  13. ↑ Auletta, Ken. Can Sheryl Sandberg Change Silicon Valley?. The New Yorker (en-us) . Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 22 листопада 2020.
  14. ↑ Management - Facebook Newsroom. web.archive.org. 16 червня 2012. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 22 листопада 2020.
  15. ↑ Sheryl Sandberg. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 22 листопада 2020.
  16. ↑ The Rise, Lean, And Fall Of Facebook's Sheryl Sandberg. BuzzFeed News (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Кетрін Ротенберґ. Підйом неоліберального фемінізму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 23.09.2015
  19. ↑ Ненсі Фрейзер, Гаррі Гаттінґ. Фемінізм, коли «включитися» означає «включитися за рахунок інших» [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне. — 03.11.2015
  20. ↑ Option B. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  21. ↑ Промова Шеріл Сандберг (Фейсбук) в Гарварді 2012 | Блог [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] Віктора Коваленка

Шеріл Сандберг [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Медуза

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шеріл_Сандберг&oldid=41920203