Шебе́ка (через нім. Schebecke і італ. sciabecco від араб. شباك‎, шаббак)[1] — парусно-гребне судно, яке мало 2 різновиди.

Іспанська шебека XVIII ст.

Середньовічна шебекаРедагувати

Шебека — невелике парусно-гребне судно, яке застосовували в середні віки на Середземному морі. Мало косі вітрила (латинські) і в штиль пересувалось на веслах.

Зовнішні характерні особливості — передня щогла нахилена вперед, вузький довгий корпус з різким розширенням обводів носової частини біля палуби, що забезпечувало хорошу мореплавність в неспокійному морі.

За конструкцією близька до каравел та галер, але переважала їх за швидкістю, мореплавністю та озброєнням.

Шебеки входили до складу військового флоту; використовувались для перевезення вантажів піратами під час наскоків.

Шебеки Нового часуРедагувати

У 2-й половині XVIII століття шебекою називали гребний корабель, введений на заміну галерам при діях в прибережних водах. Мав до 40 весел, 3 щогли, на яких при попутному вітрі піднімались паруси. Довжина до 35 м, озброєння — 32-50 гармат малого калібру.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. шебека // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати