Фелю́га[1], заст. фелю́ка[2] (італ. feluca, від араб. فلوكة‎) — невелике одно-палубне та однощоглове судно зі своєрідним косим вітрилом чи двома вітрилами, зустрічалося у військових та торгових флотах Середземного моря та Нілу. Грецькі пірати віддавали перевагу цим суднам за швидкохідність і маневреність.

Фелюги біля Асуана

Фелюга має завищену палубу, загострений ніс і вітрильне озброєння, схоже з озброєнням галери. Вітрило у фелюги схоже на латинське, але не трикутне, а має вигляд неправильної трапеції (або трикутник з підтятим нижнім кутом) — така форма відома під назвою «арабського» вітрила. Реї з двох боків вітрила. Військова фелюга озброювалася 6-8 невеликими гарматами на верхній палубі. Осадка фелюги — не більше одного метра. Іноді фелюги кріпилися на великих кораблях і використовувалися як посильні судна[3].

Сучасні фелюги часто оснащують двигунами[4]. Зазвичай фелюга може перевозити близько десяти пасажирів і обслуговується командою у дві-три особи.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Фелюга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Фелюка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Шебека и фелука. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 27 червня 2013. 
  4. Фелюга // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

ГалереяРедагувати