Швейцарський будиночок (Корсунь-Шевченківський)
Швейцарський будиночок (Корсунь-Шевченківський) — одна зі складових Палацового ансамблю, започаткованого князем Станіславом Понятовським (архітектори Ж. А. Мюнц, Я. Д. Ліндсей) як літня позаміська резиденція у 1782 р.[1]
| Швейцарський будиночок | |
|---|---|
 | |
| 49°24′49″ пн. ш. 31°15′53″ сх. д. / 49.41361° пн. ш. 31.26472° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Корсунь-Шевченківський |
| Розташування | вул. Острів Коцюбинського, 4 |
| Тип | житло |
| Тип будівлі | флігель |
| Стиль | романтизм |
| Побудовано | близько 30-40-х років ХІХ століття |
| Статус | охороняється державою |
| Стан | добрий |
  Швейцарський будиночок Швейцарський будиночок (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис ред.
Швейцарський будиночок було збудовано, ймовірно, у 30 — 40-х рр. ХІХ ст. Автор проекту — невідомий архітектор. Будівля знаходилась на Швейцарському острові, звідти й назва[1]. Спочатку будиночок призначався для проживання челяді. Будівля зроблена з дерева, має прямокутну форму та два поверхи. Поверхи прикрашені галереями, які оточують будинок з трьох боків. На головному фасаді — два яруси галерей. На галерею ведуть надвірні бокові східці, а потім, іншими східцями, можна потрапити на галерею другого поверху, на якій розміщена мансарда. Будиночок має великі прямокутні віконні прорізи, які асиметричні функціональному розташуванням груп приміщень. Дах — високий двосхилий. Його краї набагато виступають над стінами, цим захищаючи приміщення від атмосферних впливів. Стіни споруди обвивали плетючі рослинами, можливо, це був дикий виноград. Згодом, у 1950 — 60 рр. до будинку з обох боків прибудували веранди. За стилем споруда має риси архітектури раннього романтизму й органічно вписана в оточуючучий ландшафт кам'янистого острова. У будинку мешкає 3 сім'ї[1].
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Корсунь [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]