Корсунь-Шевченківський парк
Координати: 49°24′52″ пн. ш. 31°15′55″ сх. д. / 49.414583° пн. ш. 31.26528° сх. д.
Ко́рсунь-Шевче́нківський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області.
Охоронний режим встановлено як об'єктові природно-заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 р. № 105, сучасний статус — з 1972. Площа 97 га. З 1994 парк входить до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.[1]
Історія ред.
Парк закладений 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського архітектором Жаном-Анрі Мюнцем у стилі англійських пейзажних парків. У 1783 закладено парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці. У 1785–1789 споруджено палац. У 1799 Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю П. В. Лопухіну. Парк поповнили рідкісними породами дерев, прикрасили мармуровими статуями, містками. Він не має чітко окресленої осьової композиції, характерної для російської школи садово-паркового мистецтва. Композицію сформовано шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель. Пізніші власники парку, рід Лопухіних, доповнили та розвинули садово-парковий ансамбль та перебудували палац та паркові споруди.[2]
Характеристика парку ред.
Парк не має чітко окресленої осьової композиції. Займає територію понад 100 га, має численні алеї і доріжки. Парк розташований на трьох островах та правому березі річки Росі. Мости з'єднують острови між собою та з берегами річки. Береги скелясті, річку перетинають пороги. Парк створювали на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях переважають місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, клен гостролистий тощо. Екзотичні рослини: гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, ялини звичайні і колюча, сосна Веймутова, сосна кримська, ялиця, коркове дерево амурське, софора японська тощо. У парку ростуть вікові дерева: сосна звичайна (вік понад 200 років), дуби, в'язи, липи, яким понад 100 років. Насадження парку налічують 57 видів і культиварів деревних рослин[3].
У парку росте Каштан Т. Г. Шевченка.
Галерея ред.
Див. також ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корсунь-Шевченківський парк |
Примітки ред.
- ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
- ↑ Садово-паркова архітектура Черкащини. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 1 жовтня 2010.
- ↑ Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М.Г. — Черкаси : Брама-Україна, 2012. — С. 130-131. — ISBN 978-966-453-121-2.
Джерела ред.
- «Корсунський часопис», № 7-8 за 1998, № 9-10 за 1999, № 15 за 2006.
- Родічкін І., Родічкін О. Старовинні маєтки України. К., 2005.