Шахтна підйомна установка — основний транспортний комплекс, що зв'язує підземну частину шахти (рудника) з поверхнею; призначена для видачі на поверхню корисної копалини і породи, спуску і підйому людей, транспортування гірничошахтного обладнання і матеріалів, а також огляду армування і кріплення ствола шахти. П.у.ш. складаються з підйомного обладнання і гірничотехнічних споруд.

Шахтна підйомна установка.
Принцип дії


Загальна характеристика

ред.
 
 
 

До підйомного обладнання належать: підйомні машини з приводом, підйомні посудини (кліті шахтні, скіпи шахтні, бадді та ін.), канати, підвісні пристрої, шахтні парашути, посадочні кулаки, розвантажувальні і завантажувальні пристрої тощо.

До гірничотехнічних споруд належать споруди, що розташовані в приствольному дворі (завантажувальний бункер, приймальна площадка та ін.), ствол шахти, надшахтні споруди (копер, приймальний бункер та ін.).

П.у.ш. поділяються:

  • за призначенням — 1) головні - тільки для підйому корисних копалин; 2) допоміжні - для виконання допоміжних операцій (вони можуть бути людські, породні і вантажно-людські); 3) прохідницькі - функціонують при проходженні та поглибленні стволів; 4) інспекторські - для позачергових спусків в шахту ІТП, ревізії стволів тощо. Вони споруджуються на глибоких шахтах, де нераціонально використовувати на ці операції великовантажні кліті допоміжного підйому.
  • за типом приводу підйомних машин — 1) з асинхронним приводом; 2) з приводом по системі Г-Д; 3) з тиристорним приводом.
  • за типом ствола шахти — на вертикальні та похилі;
  • за числом канатів — на однокатанті та багатоканатні;
  • за типом органів навивання — на установки з постійним і змінним радіусом навививання;
  • за типом підйомних посудин — на скіпові, клітьові, скіпо-клітьові, баддєві;
  • за ступенем врівноваженості —1) незрівноважені – з циліндричними барабанами без хвостового канату; 2) статично зрівноважені – підйомні установки з циліндричними барабанами або шківами тертя з рівноважним хвостовим канатом, а також з конічними і біциліндроконічними барабанами; 3) динамічно зрівноважені – з органами навивки постійного радіусу і важким хвостовим канатом, з органами навивки змінного радіусу спеціального профілю.
  • за розташуванням щодо земної поверхні: 1) підйомні установки, розташовані на поверхні; 2) установки, розташовані під землею.

Перша багатоканатна П.у.ш. з канато-ведучим шківом тертя була побудована у 1938 р. в Швеції фірмою «АСЕА». У порівнянні з одноканатними, багатоканатні П.у.ш. мають значно менший діаметр канатів, менші габарити і масу підіймальної машини (в 3–5 разів при однаковій продуктивності).

Взаємне положення геометричних осей і осьових площин підйомної установки виражене зміщенням або кутовим відхиленням від заданої норми, прямовисної або горизонтальної площини, проектного положення є показником якості монтажу або стану устаткування. Одним з найважливіших елементів підйомної установки є кути девіації на барабанах та шківах, які не повинні перевищувати 1,5 °.

Загальна будова шахтної підйомної установки

ред.

Підйомна установка включає в себе комплекс підйомно-транспортного обладнання, що складається з підйомної машини; підйомних канатів з підйомними посудинами; надшахтного копра з направляючими (копровими) шківами.[1]

Геометричні елементи шахтного підйому

ред.

Геометричні елементи шахтного підйому — точки, осі, площини, кути, які є об'єктами маркшейдерських розбивок та зйомок, що виконуються при будівництві споруд і монтажі обладнання технологічного комплексу шахтного підйому, а також при перевірках і налагодженні підіймального обладнання під час експлуатації. Загальноприйняті геометричні елементи підйомної установки: вісь підйому, центр підйому, вісь головного вала підіймальної машини, площина симетрії копрових шківів, осі і кути девіації підйомних канатів, осі розвантажувальних кривих і ін.

Цикл підйому

ред.

Робочий цикл підйомної машини, що складається з періоду розгону машини, рівномірного руху та сповільнення. За час циклу швидкість підйому збільшується від нуля до максимального значення і в кінці циклу зменшується знову до нуля. Характер зміни швидкості підйому залежно від часу зображується графічно як діаграма швидкості.

Див. також

ред.

Література

ред.
  1. В.І. Самуся, Б.К. Діжевський, М.В. Холоменюк, Ю.О. Коміссаров (2021). Конспект лекцій з дисципліни "Енергомеханічні комплекси гірничого виробництва" (Українська) . Кафедра гірничої механіки: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА". с. 171.