Пала́ц спо́рту «Шахта́р» — пам'ятка архітектури[2] в Донецьку. Побудований в 19521953 роках на місці колишнього цегельного заводу, залишки якого були прибрані в 1947 році[3]. Архітектори — Г. І. Навроцький та О. К. Терзян.

Шахтар

47°59′46″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 47.99622400002777312° пн. ш. 37.8001460000277731410° сх. д. / 47.99622400002777312; 37.8001460000277731410Координати: 47°59′46″ пн. ш. 37°48′00″ сх. д. / 47.99622400002777312° пн. ш. 37.8001460000277731410° сх. д. / 47.99622400002777312; 37.8001460000277731410
Типспортивна споруда і пам'ятка культури
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняДонецьк[1]
АдресаБульвар Пушкіна (Донецьк)
Шахтар (палац спорту). Карта розташування: Україна
Шахтар (палац спорту)
Шахтар (палац спорту) (Україна)
Мапа

CMNS: Шахтар у Вікісховищі

Загальний опис

ред.

Це перший критий спортивний зал в Україні і один з перших в СРСР критих спортивних залів[3]. До цього будувалися спортивні зали із сидіннями уздовж стін, а палац спорту Навроцького був багатофункціональною спорудою із трибунами й мав оригінальну архітектуру[4].

Будинок став прообразом сучасних багатофункціональних спортивних залів, зіграв роль у формуванні нового типу суспільних будинків[3] і став першим типовим спеціалізованим спортивним комплексом у Радянському Союзі, а також початком серії подібних споруджень[4].

Розміри основного залу — 30х30 метрів, до комплексу також входять зали для занять важкою атлетикою, фехтуванням і боксом. У залі передбачені трибуни для 600 глядачів. Під трибунами перебувають роздягальні, душові, інструкторські, масажні й інші допоміжні приміщення.

Тут розташовувався гімнастичний зал добровільного спортивного товариства «Шахтар».

Авторський колектив одержав всесоюзну премію за найкращий будинок 1952 року[4]. У цей час будинок є пам'ятником архітектури й охороняється державою.

Під час будівництва будинку в 1952 році фасад палацу спорту виходив на бульвар Пушкіна, а з тильної сторони будинку перебували промислові склади. В 1960-ті роки була сформована вулиця Університетська і виявилася, що тильна сторона виходить на другу за значенням вулицю Донецька, маючи при цьому не дуже привабливий вигляд[4].

Будинок зображений на художньому маркованому конверті, випущеному поштою СРСР 13 серпня 1963 (художник І. Пчелко, номінал 4 копійки, підпис «Українська РСР. Донецьк. Палац фізкультури „Шахтар“», номер в Каталозі ЦФА 2715).

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. Пам'ятники архітектури // Усе про Донецьк.: Довідковий посібниик. — Донецьк : Донбас, 2003. — С. 162-163. — ISBN 5-7740-0782-0.
  3. а б в Килессо С. К., Кишкань В. П., Петренко В. Ф. та ін. Донецьк. Архітектурно-історичний очерк. — Київ : Будівельник, 1982. — 152 с. Архівовано з джерела 25 грудня 2010
  4. а б в г Доля архітектора. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2013.

Бібліографія

ред.