Відкрити головне меню
Церква Вознесіння у Коломенському, 1532 рік

Шатрови́й стиль — стиль в російській архітектурі, що виник у XVI столітті. Характерною особливістю стилю є відмова від хрещато-баневої системи. В шатрових храмах все навантаження розраховано на стіни храму, так званий принцип «восьмерик на четверику», а завершенням композиції править шатро з маківкою[1].

Зміст

Шатрові храми в Московському царствіРедагувати

Розквіт конструкції кам'яних храмів в Московському царстві в середині XVI ст. після стилю хрестових-купольних храмів виявився у виникненні нового стилю — шатрового будівництва, заснованого на національних традиціях дерев'яного зодчества, різьблення, вишивки, розпису. У відміну від хрестово-купольних храмів шатрові не мають всередині стовпів і вся маса будівлі тримається лише на фундаменті[2]. Підстава шатра — звичайно восьмигранне — частіше спирається на квадратний у плані об'єм[3].

Одним з перших пам'яток цього стилю є церква Вознесіння у селі Коломенському, побудована в 1532 р. за наказом великого князя Василя III, на честь народження у нього сина Івана, майбутнього царя Івана Грозного[2].

Шатровий стиль в УкраїніРедагувати

Докладніше: Муравйовки

Храмова шатрова архітектура була поширена майже виключно лише на великоросійських землях. На теренах тодішньої Гетьманщини цей стиль практично невідомий (окрім Варваринської церкви «під дзвони» у Китайгороді[4]). Але шатрові дзвіниці існували при київських храмах Іллі та Миколи Доброго, та втрачена дзвіниця знищеної Успенської церкви в с. Баришівка (всі — XVIII ст.). На Слобожанщині — дзвіниці Покровського собору Харкова (1689), Мовчанського монастиря у Путивлі (бл. 1700) та ще одна, втрачена — при Воскресенській церкві, Суми (1702).

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати