Шарль Ежен Барруа
Шарль Ежен Барруа (фр. Charles Eugene Barrois; 21 серпня 1851 — 5 листопада 1939)[10] — французький геолог і палеонтолог.
.svg){kind=small}
Життєпис ред.
Барруа народився в Ліллі та здобув освіту в Єзуїтському коледжі Святого Йосипа в цьому місті, де він вивчав геологію під керівництвом професора Жуля Госселе[10].
Його першою всеосяжною роботою були Recherches sur le terrain crétacé supérieur de l'Angleterre et de l'Irlande, опубліковані в Mémoires de la societé geologique du Nord у 1876 році. У 1876 році доктор Барруа був призначений співробітником Французької геологічної служби, а в 1877 році — професором геології в Університеті Лілля. У 1936 році він був призначений членом Папської академії наук.[11]
Досліджував крейдяні скелі Арденн і басейну Ов'єдо, Іспанія; палеозойські породи Бретані та Північної Іспанії; а на гранітних і метаморфічних породах Бретані д-р Барруа показав себе досвідченим петрологом, а також палеонтологом і польовим геологом.[12]
У 1881 році Лондонське геологічне товариство нагородило його медаллю Бігсбі, а в 1901 році — медаллю Волластона. Він був обраний членом Інституту (Академії наук) у 1904 році та іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 1907 році він створив Musée Houiller (Музей карбону) поряд з музеєм Gosselet у Ліллі.
Роботи Барруа охоплювали всю галузь геології, і його робота була строго-науковою та базувалася на детальних спостереженнях. Його слава поширилася на міжнародному рівні ще до того, як його визнали у власній країні, і він був відзначений багатьма європейськими та американськими академіями. У 1915 році він був обраний іноземним почесним членом Американської академії мистецтв і наук. У віці 37 років він отримав звання кавалера ордена Почесного легіону, а в 1923 році був призначений командиром.
Він помер у Сент-Женев'єв-ан-Ко і похований на Східному кладовищі в Ліллі.
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116059842 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-b.html
- ↑ https://www.pas.va/en/academicians/deceased/barrois.html
- ↑ http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=539
- ↑ https://www.academie-sciences.fr/archivage_site/academie/membre/
- ↑ а б Jacob, Charles (1947). Charles Barrois. 1851-1939. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 5 (15): 286—293. doi:10.1098/rsbm.1947.0001. S2CID 161622617.
- ↑ Homepage.
- ↑ One or more of the preceding sentences incorporates text from a publication now in the public domain: Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Barrois, Charles». Encyclopædia Britannica. Vol. 3 (11th ed.). Cambridge University Press. pp. 438—439.
Посилання ред.
- Carles Barrois, 1851-1939 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 1945-1948 vol 5 pp 287-293, plate, by Charles Jacob (фр.)(англ.)