Шарль Бессак
Шарль Бесса́к (фр. Charles Baissac; *13 вересня 1831, Порт-Луї, Маврикій, тоді Сполучене Королівство — †3 грудня 1892, Бо-Бассен Роз-Гілл, там же) — франкомаврикійський письменник, мовознавець, зокрема фахівець з маврикійської креольської мови та фольклорист, власне автор унікальної збірки маврикійського фольклору.[3]
| Шарль Бессак | |
|---|---|
| Народився |
13 вересня 1831[1] Порт-Луї, Маврикій[2] |
| Помер |
3 грудня 1892[1] (61 рік) Роз-Гілл, Маврикій |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | мовознавець, фольклорист, романіст, збирач казок, письменник |
| Знання мов | Маврикійська креольська, англійська і французька[1] |
З життєпису ред.
Базіль-Шарль Бессак народився у сім'ї, що походила з Франції. Його дід, учитель французької мови, оселився на Маврикії.
Коли хлопцеві було 11 років, батько-фармацевт відправив його до Франції, щоб продовжити навчання, спочатку в коледжі Лор'ян, а згодом у колежі Анрі IV в Парижі. І хоча він продовжив медичні студії, та швидко полишив їх заради філології.[4]
У 1854 році він повернувся на Маврикій. Працював репетитором і викладав у приватних школах. Публікував театральну хроніку під псевдо Базіль Веспус (Basile Vespus). У 1870 році був зарахований на посаду викладача Королівського колежу, де починаючи від 1875 року викладав французьку мову. Ця посада надала йому фінансове підґрунтя, що уможливило його діяльність як письменника та фольклориста.[5]
У 1892 році циклон 29 квітня зруйнував будинок Ш. Бессака і він знайшов прихисток у Бо Бассені, де й помер 3 грудня того ж року. Похований у Порт-Луї, на Західному кладовищі, де його могилу класифікували як національне надбання в 1970 році.[6]
Творчість ред.
Шарль Бессак здійснив перше в своєму роді ретельне дослідження маврикійської креольської мови, і це дозволило світові дізнатися про її стан у XIX столітті.[7] Дослідник зібрав велику кількість казок і сиранданів, врятувавши їх таким чином від повного зникнення.
Також Ш. Бессак є автором низки літературних творів: п'єси та поезії.
- Бібліографія
- Étude sur le patois créole mauricien, Nancy, Berger-Levrault, 1880 (rééd. : Genève, Slatkine, 1976, 2011 - La Réunion, Surya Editions, 2011).
- Récits créoles, Paris, Oudin, 1884. Текст.
- Le folk-lore de l'Île-Maurice, Paris, Maisonneuve et Larose, 1888, rééd. 1967 (texte créole et traduction française). читати на Вікіджерелах.
- Sirandann sanpek. Zistwar an Kreol. 28 hundred-year-old Folk Stories in Kreol with English Translation alongside, Port-Louis, 1989.
- Zistoire Prince Sabour et autres contes mauriciens, Quatre Bornes, 1995 (en français et créole).
- Histoire des quatre cloches et autres contes mauriciens, Quatre Bornes, 1995 (en français et créole).
Український переклад ред.
Існує надрукований україномовний переклад маврикійської народної казки, записаної Ш. Бессаком, — Катерина Грушевська включила свій переклад казки «Черепаха і Мавпа» у збірку «Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки» (Київ-Відень, 1923).[8]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1025602943 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Бейлис В. А. Предисловие // Сказки острова Маврикий., М.: «Наука» ГРВЛ, 117 с. — С. 7 (рос.)
- ↑ Bulletin de la Société de linguistique de Paris, vol. 8, 1892-1894, p. LXXVI.
- ↑ Bulletin de la Société de linguistique de Paris, vol. 8, 1892-1894, p. LXXVII.
- ↑ Base de données du patrimoine mauricien.
- ↑ A. Kihm, « Les difficiles débuts des études créoles en France (1870-1920) », Langue française, 63, 1984, p. 44 : « le ton général est d'un paternalisme agaçant, même "pour l'époque". »
- ↑ Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки. Зладила Катерина Грушевська., Київ-Відень, 1923, 192 с. — С. 96-97
Джерела та посилання ред.
- Elisabeth Steiner, « "L'approbation d'un juge comme vous est de celles dont on a le droit d'être fier" : Der Briefwechsel zwischen Schuchardt und Baissac », Grazer Linguistische Studien, 74, 2010, p. 7-62. Текст (нім.)
- Carpooran Arnaud, «Ce que les études créoles mauricianistes doivent à Charles Baissac», Cahiers internationaux de sociolinguistique, 2017/2 (no 12), p. 45-69. (фр.)
- Сховище маврикійського надбання
- Potomitan. Вебсайт промоції креольської мови та культури
- HAL. Archives ouvertes: Jean-Philippe Watbled, «Charles Baissac et son étude sur le patois créole mauricien (1880): langue, grammaire et idéologie».