Огюст Ердмуте Шарлотта Каніц, нар. Хеун (24 лютого 1773,Доберлуг; † 1826 [1]), псевдонім Лотта Бертольд[2] - німецька письменниця.

Шарлотта Каніц
Frau Charlotte Heinsius, geborene Heun (1773–1826) 1791 (Alter Fritz).jpg
Народилася 24 лютого 1773(1773-02-24)
Доберлуг-Кірхгайн, Ельба-Ельстер, Бранденбург, Німеччина
Померла 1826
Країна Німеччина
Діяльність письменниця
Знання мов німецька
Брати, сестри Heinrich Claurend і Henriette Heund
Портрет Шарлотти Канітс у 1791 р. Даніель Кафе
Могила матері Каролін Крістіан Елізабет Хеун (1743–1776) у монастирській церкві Доберлуг
Х. Кларен (Карл Хеун) (1771-1854), брат Шарлотти Канітц

ЖиттєписРедагувати

Шарлотта Хеун була сестрою Генріетти Хеун (1765-1850) і письменника Карла Готліба Самуеля Гена (1771 - 1854).

Шарлотта Хеун викладала як приватна репетиторка французької.[3]

Взяла перший шлюб в 1792 з протестантським книготорговцем та бібліографом Йоганном Вільгельмом Іммануїлом Генінсієм (1768 - 1817).[4] Так з’явилися Весільні вірші (з мелодією) та весільні анекдоти до церемонії одруження Вільгельма Гейнінсія з Шарлоттою Хеун, Добрилугком та Лейпцигом у 1792 р.[5]

Пише історії для дітей з 1801 року, спочатку опубліковані разом з Карлом Августом Готлібом Зейделем (1754–1822). Імена їхніх дітей Юліус, Карл, Луїза та Бетті згадуються у підзаголовку.[6]

Каніц розійшлася з Генінсієм у 1805 і одружилась з урядовим секретарем Фрідріхом Карлом Каніц у 1807, після чого мешкала в будинку свого зятя Шимпфа в Мерсебурзі.[3]

ТвориРедагувати

  • з Карлом Августом Готлібом Зайделем: [6]
    • Перша їжа для проростаючого розуму добрих дітей: особливо для Джуліуса, Карла, Луїзи, Бетті. Лейпциг, 1801; Фрідріх Август Лев.
    • Друга їжа для зростаючого розуму добрих дітей: особливо для Джуліуса, Карла, Луїзи, Бетті від їх матері. Лейпциг, 1801; Фрідріх Август Лев
  • Маленький вінок - розповіді для дітей. Дрезден, 1818; Книгарня Арнольда, 126 сторінок.

ЛітератураРедагувати

  • Karl Goedeke Karl Goedeke
  • Крістіан Готлоб Кайсер : Повний книжковий лексикон […]. 1750-1910, томи 3-4, 1835.
  • Вільгельм Кош: Лексикон німецької літератури. Штутгарт 1947–1958 рр. Виходить у третьому виданні з 1968 р., А з 1999 р. - серія «Das 20. Століття "
  • Фрідріх Рассманн: Короткий лексикон німецьких псевдонімних письменників. Leipzig 1830, S. 23 .

ПосиланняРедагувати

  • Kanitz, Charlotte
  • Запис на literaturport.de

ПриміткиРедагувати

  1. Deutsches Literaturarchiv Marbach
  2. [books.google.de Zeitung für die elegante Welt]. Verlag L. Voss. 1841. с. 336. 
  3. а б [books.google.de Gallerie deutscher pseudonymer Schriftsteller vorzüglich des letzen Jahrzehents: Ein Beitrag zur neuesten Literargeschichte]. Verlags-Comptoir. 1840. с. 28. 
  4. Göschenhaus-Jourmal. Ausgabe 1/2015 (Januar, Februar und März 2015), S. 9 (goeschenhaus.de PDF).
  5. Antiquariats-Katalog 180 von Bernhard Liebisch, Leipzig 1910.
  6. а б World Cat Werkverzeichnis