Шарко Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Шарко́ (20 жовтня 1988(19881020) — 6 серпня 2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Олександр Шарко
UANs shoulder mark 02h.svg Старший матрос
Шарко Олександр Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 20 жовтня 1988(1988-10-20)
Братськ
Смерть 6 серпня 2019(2019-08-06) (30 років)
Павлопіль
Alma Mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Військова служба
Роки служби 2017—2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили
Рід військ БЗ МП.svg Морська піхота
Формування
1ofbmp.png
 1 ОБМП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 1988 року в місті Братськ Іркутської області — саме там починав свою службу його батько Олександр Григорович, військовий офіцер; мама Жанна Леонідівна працювала медичною сестрою у військовому госпіталі. Після відновлення незалежності України сім'я Шарків повернулася на батьківщину, до села Олбин, згодом перебралися до сусіднього села Савинка, де й надалі проживають. В перший клас Олександр пішов у п'ять разом з сестрою, старшою на рік — вони були настільки близькими, що розділити їх по різних класах батьки не змогли. Продовжив навчання у старших класах Олбинської ЗОШ; закінчив школу із золотою медаллю в 2004 році. Закінчив Остерський технікум будівництва та дизайну на спеціальністю «програміст». Після технікуму продовжив навчання в Київському торгівельно-економічному університеті ім. Вадима Гетьмана, здобув освіту правознавця. Працював за спеціальністю — помічником адвоката. Як не вмовляли його рідні, покинув перспективну роботу в столиці, 26 червня 2017 року підписав контракт на військову службу.

Служив у 1-му батальйоні 36-ї окремої бригади морської піхоти, помічник гранатометника, старший матрос. Майже увесь час був на передовій, раз на рік приїздив у відпустку.

6 серпня 2019 року в передобідній час під час інженерних робіт з обладнання позицій ВОП поблизу села Павлопіль, внаслідок ворожого обстрілу, від мінно-вибухових травм загинули четверо військовиків. Найімовірніше, постріл було зроблено з РПГ-7 із використанням міни калібром 82 мм, яка була прикручена до реактивного двигуна гранати. Тоді ж полягли Курдов Василь Миколайович, Рак Владислав Миколайович і Шандра Сергій Іванович.

7-9 серпня 2019 року в Козелецькому районі у зв'язку із загибеллю Олександра Шарка та Владислава Рака оголошено днями жалоби. Похований в селі Олбин 9 серпня 2019-го; односельці на колінах зустрічали труну з Олександром[2].

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати