Відкрити головне меню

Володимир Васильович
Народився 25 вересня 1949(1949-09-25)
Отинія
Помер 7 жовтня 2014(2014-10-07) (65 років)
Місце проживання м. Київ
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів топологія, теорія особливостей, динамічні системи
Заклад Інститут математики НАН України
Вчене звання член-кореспондент НАН України, старший науковий співробітник, член Українського та Американського математичних товариств
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Трохимчук Юрій Юрійович
Нагороди Премія ім. Миколи Остроградського, премія Крилова Національної Академії Наук України, премія Лаврєнтьєва Національної Академії Наук України, Державна премія України у галузі науки і технології
Особ. сторінка imath.kiev.ua/~sharko/

Шарко Володимир Васильович (нар. 25 вересня 1949, Отинія Івано-Франківської області) — математик, тополог, доктор фізико-математичних наук (1987), старший науковий співробітник (2001). Член-кореспондент Національної академії Наук України (2006). Завідувач лабораторії топології у складі відділу алгебри та топології Інституту математики НАН України(2001).

БіографіяРедагувати

Народився Володимир Васильович Шарко 25 вересня 1949 року Отинія Івано-Франківської області в сім'ї службовців. В 1959 році батьки переїхали до м. Станіславів (нині Івано-Франківськ). Під впливом батьків захоплення математикою формувалися в нього змалку. Велику роль у цьому зіграло те, що його батько, Василь Іванович Шарко, до другої світової війни був учителем математики в старших класах середньої школи в м. Ізюм (Харківська обл.).

Після закінчення середньої школи \No 5 в м.Івано-Франківську він вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В 1973 році після завершення навчання на механіко-математичному факультеті був прийнятий до аспірантури Інститут математики НАН України. Його науковим керівником був професор Юрій Юрійович Трохимчук.

В 1976 році в Інституті математики АН УРСР захистив кандидатську дисертацію, а в 1987 році у Математичному інституті ім. В.А. Стеклова АН СРСР -- докторську дисертацію за спеціальністю «геометрія і топологія».

Наукова діяльністьРедагувати

З 1976 р. життя Володимира Васильовича було нерозривно пов'язане з Інститутом математики НАН України. В 2001 році в Інституті математики був створений відділ топології і В. В. Шарко був обраний завідувачем цього відділу, а в 2007 р. він був також призначений на посаду заступника директора з наукової роботи.

В. В. Шарко був провідним спеціалістом в області топології та її застосувань. Його перу належать біля 100 наукових робіт серед яких дві монографії з топології. 20 його учнів захистили кандидатські дисертації, четверо з них також стали докторами наук. З 1987 року він працював професором Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

В своїх перших роботах В. В. Шарко суттєво розвинув теорію Морса розробивши новий апарат в алгебраїчній К-теорії і застосувавши його до вивчення алгебраїчної природи неоднозв'язних многовидів. Зокрема він отримав необхідні та достатні умови існування мінімальних ланцюгових комплексів в гомотопічному типі.

Подальші інтереси Володимира Васильовича відносились до теорії динамічних систем.

Спільно з академіком РАН А. Т. Фоменко ними було знайдено оцінки для числа замкнених орбіт гамільтонових систем на многовидах. Крім того В. В. Шарко детально дослідив структуру гладких функцій та векторних полів з ізольованими особливостями на поверхнях і отримав умови їх топологічної еквівалентності.

В останні роки основну увагу він приділяв застосуванню методів некомутативної геометрії до алгебраїчної топології та якісної теорії векторних полів на многовидах. Зокрема, В. В. Шарко ввів нові $L^2$-інваріанти гільбертових комплексів, за допомогою яких отримав точні значення мінімально можливого числа замкнених орбіт відповідного індексу у цього класу векторних полів та довів, що ці числа є гомотопічними інваріантами многовиду.

Володимир Васильович був дуже енергійною людиною і зробив багато для розвитку математики в Україні та за її межами. Він був заступником академіка-секретаря секції математики Національної Академії Наук України, членом Українського та Американського математичних товариств, заступником головного редактора Українського математичного журналу, членом редакційної колегії ``Методів функціонального аналізу і застосувань, праць Міжнародного геометричного центру, а також Математичного бюлетеня Наукового товариства Шевченка.

Творчий пошук Володимир Васильович успішно поєднував з науково-організаційною роботою. Він був організатором математичних шкіл із сучасних проблем теорії функцій та топології (Кацивелі) та міжнародних конференцій з топології. Лекторами шкіл були всесвітньо відомі математики, серед яких академіки В.І. Арнольд, С.П. Новиков, А.Т. Фоменко. Ці школи впливали на активну діяльність молодих учених Інституту та дозволяли швидко входити в сучасні проблеми математики, обмінюватися ідеями та одержувати високо кваліфіковані поради.

Володимира Васильовича вирізняли висока культура, інтелігентність та надзвичайна доброзичливість. Він любив спорт, був добре обізнаний у питаннях історії, художньої літератури, тонко розбирався в класичній музиці. Користувався великим авторитетом у всіх, хто його знав.

В.В. Шарко був щирим патріотом України, підтримував демократичний розвиток держави, мав потужну математичну інтуїцію та щиро ділився своїми ідеями з учнями.

Володимир Васильович був дуже енергійною і захопленою людиною, зробив багато для розвитку математики в Україні. Він був заступником академіка-секретаря секції математики Національної Академії Наук України, заступником головного редактора Українського математичного журналу, членом редакційної колегії ``Методів функціонального аналізу і застосувань, праць Міжнародного геометричного центру, а також Математичного бюлетеня Наукового товариства Шевченка.

Навіть в останній день життя він керував засіданням спеціалізованої вченої ради, на якому відбувся захист двох кандидатських дисертацій.


НагородиРедагувати