Шаповал Ілько Ісакович
Ілько́ Ісакович Шапова́л (1889 — †1973) — поручник Армії УНР.
| Шаповал Ілько Ісакович | |
|---|---|
 Ілько Шаповал | |
| Народження | 1889 |
| Смерть |
1973 Франція |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання | поручник |
| Війни / битви | Радянсько-українська війна |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився у с. Шабалинів Сосницького повіту на Чернігівщині у родині селян Ісака Петровича і Анастасії Вакулівни[1].
Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 років, у званні поручника Армії УНР. Розпочав службу у дієвий Армії УНР у званні хорунжого, підвищений до звання поручника після липня 1920 року, 3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР[2]. Лицар Хреста Симона Петлюри.
У 1922 р. одружився з 24-річною Марією Степанівною Ткач із села Оршівці Кіцманського повіту на Буковині.
Помер у 1973 році у Франції, похований на православному кладовищі у Шалетт-Везін.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Архів ОУН, Українська Інформаційна служба. Лондон
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3. (c. 121,276,293.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |