Шама індійська

вид птахів
Шама індійська
Самець індійської шами (Шрі-Ланка)
Самець індійської шами (Шрі-Ланка)
Самиця індійської шами (Національний парк Кеоладео, штат Раджастхан, Індія)
Самиця індійської шами (Національний парк Кеоладео, штат Раджастхан, Індія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Шама (Copsychus)
Вид: Шама індійська
Copsychus saularis
(Linnaeus, 1758)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Gracula saularis Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Copsychus saularis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Copsychus saularis
ITIS logo.svg ITIS: 559432
IUCN logo.svg МСОП: 103893432
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 343929

Ша́ма індійська[2] (Copsychus saularis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[3]. Є національним птахом Бангладеш[4][5].

ОписРедагувати

 
Самець і самиця індійської шами
 
Самець індійської шами (Колката, Індія)
 
Самиця індійської шами (Колката, Індія)

Довжина птаха становить 19-23 см, враховуючи довгий, часто направлений догори хвіст, вага 29-51,3 г. У самців верхня частина тіла, голова і горло чорні, за винятком білих плям на плечах, нижня частина тіла і хвіст з боків білі. У самиць верхня частина тіла сірувато-чорна, а нижня частина тіла сірувато-біла. Очі темні, дзьоб чорний, лапи чорнуваті. У молодих птахів пера на голові і верхній частині тіла мають коричневі краї, що формують лускоподібний візерунок. Спів мелодійний, різноманітний, через нього птахів часто утримують в неволі[6]. Індійські шами здатні імітувати голоси інших птахів[7][8].

ПідвидиРедагувати

Виділяють сім підвидів:[9]

Філіпінська шама раніше вважалася підвидом індійської шами, однак була визнана окремим видом[10].

Поширення і екологіяРедагувати

Індійські шами мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Шрі-Ланці. Вони живуть в підліску субтропічних і тропічних лісів, в рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах, часто поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1900 м над рівнем моря.

Індійські шами живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також нектаром, дрібними геконами та іншими ящірками[11][12], іноді навіть рибою[13]. В Індії сезон розмноження у них триває з березня по липень, а в Південно-Східній Азії з січня по червень. Самці співають, сидячи на високому сідалі, і демонструють себе самицями, розпушуючи пір'я.

Гнізда чашоподібні, робиться з гілочок і корінців, розміщується в дуплах дерева або в тріщинах в будівлях. В кладці 4-5 блідо-блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують і самиці, і самці[14][15]. Пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2016). Copsychus saularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ali, S; S D Ripley (1997). Handbook of the birds of India and Pakistan 8 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 243–247. ISBN 978-0-19-562063-4. 
  4. National Icons of Bangladesh (англійською). Bangla2000. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 лютого 2017. 
  5. Anonymous (1998). Vernacular Names of the Birds of the Indian Subcontinent. Buceros 3 (1): 53–109. Архів оригіналу за 1 квітня 2010. 
  6. Kumar, A.; Bhatt, D. (2001). Characteristics and significance of calls in Oriental magpie robin. Curr. Sci. 80: 77–82. Архів оригіналу за 19 березня 2009. Процитовано 18 листопада 2022. 
  7. Neelakantan, KK (1954). The secondary song of birds.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 52 (3): 615–620. 
  8. Law, SC (1922). Is the Dhayal Copsychus saularis a mimic?. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (4): 1133. 
  9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 листопада 2022. 
  10. Sheldon FH, Lohman DH, Lim HC, Zou F, Goodman SM, Prawiradilaga DM, Winker K, Braile TM, Moyle RG (2009). Phylogeography of the magpie-robin species complex (Aves: Turdidae: Copsychus) reveals a Philippine species, an interesting isolating barrier and unusual dispersal patterns in the Indian Ocean and Southeast Asia. Journal of Biogeography 36 (6): 1070–1083. doi:10.1111/j.1365-2699.2009.02087.x. 
  11. Sumithran, Stephen (1982). Magpie-Robin feeding on geckos. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 79 (3): 671. 
  12. Saxena, Rajiv (1998). Geckos as food of Magpie Robin. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 95 (2): 347. 
  13. Sharma, Satish Kumar (1996). Attempts of female Magpie Robin to catch a fish. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (3): 586. 
  14. Pillai, NG (1956). Incubation period and 'mortality rate' in a brood of the Magpie-Robin [Copsychus saularis (Linn.)]. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 54 (1): 182–183. 
  15. Hume, A.O. (1890). The nests and eggs of Indian birds 2 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 80–85.