Чіка (хорв. Čika, лат. Chicca; перша половина XI століття, Задар — після 1095, Задар) — хорватська черниця, засновниця бенедиктинського монастиря Святої Марії в Задарі. Вона також відома завдяки молитовнику з підсвічуванням, відомого як «Часослов Чіки». Це найстаріший молитовник для особистого (не церковного) користування в Європі.[1][2]

Чіка
Čika
Народилася 11 століття
Місце проживання Задар, Хорватія
Діяльність черниця
Відома завдяки «Часослов Чіки»
Конфесія Католицька церква
Рід Мадієвичі
Діти Векенега[en]

ЖиттєписРедагувати

Дочка Дуяма та Векенеги, племінниця пріора Маді та дружина Андрія.

Вона була членом знатної патриціанської[en] родини Мадієвичів. Після смерті чоловіка в 1066 році вона за допомогою своєї сім'ї заснувала в Задарі монастир Святої Марії. Король Петро Крешимир IV взяв монастир під свою охорону і називав її своєю сестрою, аде достеменно невідомо, що саме він мав на увазі.[3]

Мати Векенеги, яка також була пострижена в монастирі і, як і її мати, була настоятелькою.

КнигаРедагувати

«Часослов Чіки» проілюстрований великою кількістю мініатюр. Книга складається з трьох розділів на 153 сторінках: молитви до Діви Марії, особисті молитви і повчальні тексти. Рукопис вважається найстарішим молитовником для особистого користування в Європі.[4] Оригінал зберігається в бібліотеці Бодліана при Оксфордському університеті.[5]

ДжерелаРедагувати

  • Čika in der Kroatischen Enzyklopädie (Hrvatska Enciclopedija)
  • Marijan Grgić: Liber horarum Cichae, abbatissae Monasterii Sanctae Mariae monialium de ladra: Oxford, Bodleian Library: MS. Canonici Liturgical 277. Zagreb, ISBN 9536005506.

  • Marijan Grgić: Libri horarum duo manuscripti Monasterii Sanctae Mariae Monialium de Iadra: Oxford, Bodleian Library: MS. Canonici Liturgical 277; Budapest, Mágyar Tudományos Akádemia: MS. Codices latini octavo 5. Zagreb, ISBN 9536005492.

ПриміткиРедагувати

  1. Josip Bratulić i Stjepan Damjanović, Hrvatska pisana kultura, 1. svezak, 8. — 17. stoljeće, str. 54, ISBN 953-96657-3-6
  2. "Časoslov opatice Čike" prva rukopisna knjiga nastala u Hrvatskoj - Vijesti - Index.hr. index.hr. Процитовано 2015-08-28. 
  3. Stipišić, J. i M. Šamšalović, ur. Codex Diplomaticus Regni Croatiae, Dalmatiae et Slavoniae, sv. 1. Zagreb: Izdavački zavod Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, 1967., p. 102. (Dalje: CD I)
  4. Josip Bratulić, Stjepan Damjanović: Hrvatska pisana kultura. 1, ISBN 953-96657-3-6, S. 54.
  5. «Časoslov opatice Čike» prva rukopisna knjiga nastala u Hrvatskoj Vijesti

ПосиланняРедагувати