Чуприк-Котюк Етелла Олександрівна

піаністка

Ете́лла Олекса́ндрівна Чу́прик-Котю́к (20 червня 1964, м. Виноградів — 25 грудня 2019, Львів) — українська піаністка, доцент Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, народна артистка України (2016).[2]

Етелла Олександрівна Чуприк-Котюк
Народилася 20 червня 1964(1964-06-20)
Виноградів
Померла 25 грудня 2019(2019-12-25) (55 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Львів
Діяльність піаністка, педагог
Галузь класична музика[1]
Відома завдяки викладач Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка
Alma mater Львівська консерваторія імені Миколи Лисенка
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Посада доцент
Нагороди Народний артист України Народна артистка України (2016)
Нагробок на могилі Етелли Чуприк

Життєпис ред.

Народилася 20 червня 1964 року в м. Виноградові Закарпатської області в багатодітній родині.[3]

Грі на фортепіано навчалася з трирічного віку, спочатку під керівництвом закарпатських чехів, яких звали Дюсі Бачо та Мігаль Варга, згодом — під керівництвом випускниці Празької консерваторії, викладача місцевої музичної школи Гергель Юдіти Гейзівни. У п'ятирічному віці виступила з своїм першим концертом, на якому виконала Вальс № 7 Шопена та Серенаду Шуберта.

1986 року закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Дезидерія Задора (викладач — Мар'яна Степанівна Валковська). Закінчила Львівську консерваторію імені Миколи Лисенка (клас професора — Марина Юріївна Крих-Угляр).

Заслужена артистка України від 1994 року.

Була спеціальна стипендіаткою Асоціації Ріхарда Вагнера в Байройті (Німеччина).

З 1996 року — віце-президент Асоціації українських піаністів. З 1998 року — доцент кафедри спеціального фортепіано Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка. У 2010—2019 роках — солістка Закарпатської обласної філармонії.

2016 року Етеллі Олександрівні присвоєно звання народної артистки України.

Брала участь у гастролях із симфонічними оркестрами в Європі. Виступала з відомими диригентами, зокрема з Джансугом Кахідзе, Федором Глущенком, Володимиром Сіренком, Андрашом Лігеті, Єжи Сальваровскі, Богуславом Мадеєм, Володимиром Понькіним, Робертом Кенігом, Реінгардом Сеіфрідом, Андрашем Келлером.

У репертуарі — понад 300 сольних творів серед них Й. С. Баха 48 прелюдій і фуг з ДТК, В. А. Моцарта 19 фортепіанних сонат та Л. В. Бетховена, 32 сонати, і понад 20 концертів для фортепіано з оркестром. Записала 13 компакт-дисків.

19 червня 2019 року відбувся бенефіс піаністки у Львівській філармонії.

25 грудня 2019 року, на 56-му році життя, Етелла Чуприк відійшла у вічність[4]. Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 78.

Міжнародні конкурси ред.

Примітки ред.

  1. Czech National Authority Database
  2. Указ Президента України від 4 березня 2016 року № 80/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  3. Вітаємо з днем народження (20 червня для закарпатців і всього світу). Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  4. Померла видатна львівська піаністка Етелла Чуприк. zaxid.net. 25 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  5. 00082_Етелла Чуприк (12.04.1989) після конкурсу Лисенка відео
  6. 00083_Етелла Чуприк-1990 після конкурсу Рахманінова
  7. 00080_Ethella Chupryk at Grand Hall Moscow 1990. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 18 січня 2019.
  8. Педаль до отказа. Этелла Чуприк выступила в Киеве [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.