Чупа Олексій Андрійович
український поет та письменник
(Перенаправлено з Чупа Олексій)
Олексій Чупа (30 серпня 1986, Макіївка) — український поет і прозаїк. Засновник донецького слему.
Олексій Чупа | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 30 серпня 1986 (38 років) або 1986[1] Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, прозаїк | |||
Сфера роботи | літературна діяльністьd[1], поезія[1] і белетристика[1] | |||
Alma mater | ДонНУ | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Чупа Олексій Андрійович у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народився в Макіївці. Навчався в Макіївському металургійному технікумі на спеціальності хіміка-технолога, вивчав українську філологію в Донецькому національному університеті. Працював машиністом на Макіївському металургійному заводі. Через війну на Донбасі переїхав до Хмельницької області у 2014 році. Стипендіат програми «Gaude Polonia» (Польща, 2015).
Книги Олексія Чупи «Бомжі Донбасу» та «10 слів про Вітчизну» ввійшли до довгого списку премії Книга року BBC 2014 року[2].
Фіналіст літературної премії імені Джозефа Конрада 2015 року[3].
Книги
ред.Поезія
ред.- 2011 — «Українсько-російський словник»
- 2011 — «69»
- 2015 — «Кома»
Проза
ред.- 2014 — «10 слів про Вітчизну»
- 2014 — «Бомжі Донбасу»
- 2014 — «Казки мого бомбосховища»
- 2015 — «Акваріум»
- 2016 — «Вишня і я»
Антології
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Довгий список Книги року ВВС-2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- ↑ Софія Андрухович, Остап Сливинський та Олексій Чупа в фіналі Премії Конрада. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
Посилання
ред.- Профіль на порталі «Буквоїд» [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю «Українській правді» [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю на Громадському радіо [Архівовано 6 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Олексій Чупа про таємниці темних під’їздів Бучача // Читомо [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]