Чубатий Володимир

священник УГКЦ

о. Володимир Чубатий (10 січня 1895[a], хутір Гаї Ходорівські[1] — 7 травня 1949, м. Воркута, Комі АРСР) — церковний діяч, священник УГКЦ, адміністратор і парох с. Шупарка (1930—1946). Декан Кудринецького деканату Станиславівської єпархії УГКЦ (1940—1946). Слуга Божий.

Слуга Божий
о. Володимир Чубатий
Чубатий Володимир Лук'янович
парох с. Шупарка (1930—1946)
Загальна інформація
Народження 10 січня 1895(1895-01-10)
Гаї Ходорівські, тепер мікрорайон с. Байківці
Смерть 7 травня 1949(1949-05-07) (54 роки)
м. Воркута, Комі АРСР
Освіта Львівська духовна семінарія
Служіння в церкві
Титул декан Кудринецького деканату (1940-1946)
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 4 грудня 1921

Матеріали до статті на Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 10 січня 1895 року на хуторі Гаї Ходоровські біля Тернополя (нині належить до с. Байківці Тернопільського району) у багатодітній сім'ї Луки Чубатого і його дружини Анни з роду Сатурських. У 1914 році закінчив Тернопільську українську гімназію[2]. У 1917—1921 роках навчався в Духовній семінарії у Львові, після закінчення якої 30 жовтня 1921 року одружився із Мартою Сеньківською, а 4 грудня того ж року отримав священичі свячення з рук владики Йосифа Боцяна у семінарійній церкві Святого Духа у Львові.

Душпастирську працю розпочав у с. Великий Глибочок біля Тернополя, потім коротко був сотрудником в с. Грабовець (до 1923), теж коло Тернополя. У 1924 році перейшов на парохію с. Кам'янки Скалатського повіту, а через рік отримав призначення на парохію с. Присівці Зборівського повіту, де працював до 1930 року. У 1930 році перевівся до Станиславівської єпархії і отримав парохію в селі Шупарка Борщівського повіту. У 1940 році о. Володимир став деканом Кудринецького деканату. Майже чудом вдалося йому уникнути арешту в перші дні війни і залишитись живим. У 1945 році енкаведисти погрожували отцю жорстокою розправою. На одній із проповідей наприкінці 1945 року отець прилюдно сказав: «Одна лиш смерть може звільнити мене від присяги, яку я зложив Богові і нашому Митрополитові».

19 січня 1946 року отець Володимир Чубатий був заарештований і перевезений до Чортківської тюрми. Суд відбувся 5 квітня 1946 року, де його засудили на 15 років каторжних робіт. Восени 1946 року з Дрогобицької тюрми був вивезений у Казахстан у м. Джезказган, а в 1947 році — до Воркути, де помер 7 травня 1949 року. Похоронений на тюремному цвинтарі.

Беатифікаційний процес ред.

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Володимира Чубатого до лику блаженних[3].

Зауваги ред.

  1. Дата народження подається за: ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 1в, спр. 979: Особові справи священиків Чепіля Семена, Червінського Івана, Чубатого Володимира, Чумака Іларіона, арк. 39. — Свідоцтво народження і хрещення Володимира Чубатого.

Примітки ред.

  1. Головин Б., Чубатий Є. Чубатий Володимир Лук'янович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 614-615. — ISBN 978-966-528-279-2.
  2. У 1913/1914 навчальному році навчався в VІІІб класі української гімназії в Тернополі: Звіт дирекциї ц. к. ґімназиї Франца-Йосифа І в Тернополи за шкільний рік 1913/14 [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Тернопіль 1914. — С. 85.
  3. “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.

Джерела ред.