Чотирбоківська волость

Чотирбоківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Заславського повіту Волинської губернії з центром у селі Чотирбоки. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, майже усі поселення увійшли до складу Сульжинської волості, окрім села Білопіль, що відійшло до Грицівської волості..

Чотирбоківська волость
Центр Чотирбоки
Площа 10 891 (1886)
Населення 6312 осіб (1886)
Густота 53 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6312 осіб (3153 чоловічої статі та 3159 — жіночої), 560 дворових господарств[1].


Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 6730 5261
Приватної власності 3832 1984
Іншої власності 320 218
Загалом 10891 7466

Основні поселення волості:

  • Чотирбоки — колишнє власницьке село при річці Вислі, 897 осіб, 84 двори; волосне правління (16 верст від повітового міста), православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 2 вітряки.
  • Білопіль — колишнє власницьке село, 564 особи, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
  • Вербівці — колишнє власницьке село при річці Хомора, 1145 осіб, 103 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Ленківці — колишнє власницьке село, 1109 осіб, 98 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.
  • Мокіївці (Маціївці) — колишнє власницьке село при річці Понора, 957 осіб, 100 дворів, православна церква, постоялий будинок, 4 вітряки.
  • Пиляї — колишнє власницьке село при річці Понора, 613 осіб, 62 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, 2 вітряки.
  • Тишевичі — колишнє власницьке село при річці Понора, 351 особа, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.


Джерела

ред.

Посилання

ред.