Чорні сухарі

фільм 1972 року

«Чорні сухарі» (рос. Чёрные сухари) — радянсько-східнонімецький художній фільм 1971 року, режисера Герберта Раппапорта за мотивами однойменної повісті Єлизавети Драбкіної. Спільне виробництво кіностудій «Ленфільм» і «DEFA». Радянська критика відзначала фільм, як «черговий значний внесок в кіноленініану». Журнал «Екран» відніс кінофільм «до розряду політичного кіно, як фільм про актуальні проблеми політики і суспільного життя». Фільм мав досить широкий міжнародний прокат і включений в експозицію Австрійського музею кіно (режисер Герберт Раппапорт народився в Австро-Угорщини і в юності був громадянином цієї держави).

Чорні сухарі
рос. Чёрные сухари
Жанрдрама
РежисерГерберт Раппапорт
СценаристЕдіт Горріш
Михайло Блейман
У головних
ролях
Наталія Варлей
Рюдігер Йозвіг
Артем Карапетян
Юрій Каюров
ОператорЕдуард Розовський
Рудольф Шраде
КомпозиторОлександр Мнацаканян
ХудожникВсеволод Улітко
Кінокомпанія«Ленфільм»
«DEFA»
Тривалість86 хв
Мованімецька
КраїнаСРСР СРСР
 НДР
Рік1971
IMDbID 0066916

Сюжет

ред.

Листопадова революція 1918 року в Німеччині, голод і соціальні потрясіння викликають відгук у молодої Радянської влади в Росії. Для надання продовольчої допомоги формуються поїзди з хлібом. Один з них за особистим дорученням В. І. Леніна супроводжує молода революціонерка Тетяна. В дорозі вона зустрічає колишнього німецького військовополоненого Курта. Між ними виникають романтичні стосунки. Ешелон з хлібом, незважаючи на всі труднощі, доставлений. У зіткненні із загоном контрреволюційних німецьких військ Тетяна поранена. Вона повертається в Москву, а Курт їде в Берлін для продовження революційної боротьби.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Посилання

ред.
  • Чорні сухарі на сайті IMDb (англ.)