Відкрити головне меню

«Чорні сухарі» (рос. Чёрные сухари) — радянсько-східнонімецький художній фільм 1971 року, режисера Герберта Раппапорта за мотивами однойменної повісті Єлизавети Драбкіної. Спільне виробництво кіностудій «Ленфільм» і «DEFA». Радянська критика відзначала фільм, як «черговий значний внесок в кіноленініану». Журнал «Екран» відніс кінофільм «до розряду політичного кіно, як фільм про актуальні проблеми політики і суспільного життя». Фільм мав досить широкий міжнародний прокат і включений в експозицію Австрійського музею кіно (режисер Герберт Раппапорт народився в Австро-Угорщини і в юності був громадянином цієї держави).

Чорні сухарі Picto infobox cinema.png
рос. Чёрные сухари
Чорні сухарі.jpg
Жанр драма
Режисер Герберт Раппапорт
Сценарист Едіт Горріш
Михайло Блейман
У головних
ролях
Наталія Варлей
Рюдігер Йозвіг
Артем Карапетян
Юрій Каюров
Оператор Едуард Розовський
Рудольф Шраде
Композитор Олександр Мнацаканян
Художник Всеволод Улітко
Кінокомпанія «Ленфільм»
«DEFA»
Тривалість 86 хв
Мова німецька
Країна СРСР СРСР
Flag of East Germany.svg НДР
Рік 1971
IMDb ID 0066916

СюжетРедагувати

Листопадова революція 1918 року в Німеччині, голод і соціальні потрясіння викликають відгук у молодої Радянської влади в Росії. Для надання продовольчої допомоги формуються поїзди з хлібом. Один з них за особистим дорученням В. І. Леніна супроводжує молода революціонерка Тетяна. В дорозі вона зустрічає колишнього німецького військовополоненого Курта. Між ними виникають романтичні стосунки. Ешелон з хлібом, незважаючи на всі труднощі, доставлений. У зіткненні із загоном контрреволюційних німецьких військ Тетяна поранена. Вона повертається в Москву, а Курт їде в Берлін для продовження революційної боротьби.

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПосиланняРедагувати